Орлан-рибалка

Орлан-рибалка
Орлан-рибалка малий (Icthyophaga humilis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Підродина: Орланні (Haliaeetinae)
Рід: Орлан-рибалка (Icthyophaga)
Lesson, 1843[1]
Види
Синоніми
Icthyiophaga Lesson, 1843[1]
  • Pontoaetus Kaup, 1844[2]
  • Blagrus Blyth, 1846[3]
  • Polioaetus Kaup, 1847[4]
  • Poliaetus Bonaparte, 1854[5]
  • Ichthyophaga Baker, 1927[6]
Посилання
Вікісховище: Icthyophaga
Віківиди: Icthyophaga
ITIS: 823983
NCBI: 321118

Орла́н-риба́лка[7] (Icthyophaga) — рід яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Він включає шість видів птахів, близькоспоріднених з орланами з роду Haliaeetus. Частину видів, що входяить до роду орлан-рибалка (Icthyophaga), раніше відносили до роду орлан (Haliaeetus).

Таксономія

Рід Ichthyophaga був введений Рене-Прімевером Лессоном у 1843 році[1], при цьому великий орлан-рибалка (Haliaeetus ichthyaetus) був визначений як типовий вид. Лессон використав два варіанти написання назви роду: Icthyophaga та Icthyiophaga, але не Ichthyophaga[8][9]. Традиційно вважалося, що цей рід включає два види: орлана-рибалку малого і орлана-рибалку великого[10]. Ервін Штреземан і Дін Амадон у своїй роботі помилково назвали рід Ichthyophaga, і така назва викристосувалася протягом тривалого часу. Однак назва Ichthyophaga насправді належить пролецитофорі (плоскому черв'яку), турбелярії, що паразитує на рибах. Рід з такою назвою був введений Сиромятниковою в 1949 році[11][9].

У 2005 році молекулярно-систематичне дослідження на основі ядерних і мітохондріальних генів об'єднало цей рід із родом орлан (Haliaeetus)[12]. У тому ж році Рональд Слейс[de] і Масагару Кавакацу запропонували замінити Ichthyophaga на Piscinquilinus[13], усунувши суперечливу назву як для птахів, так і для червів. Нова родина, Piscinquilinidae, була запропонована в 2017 році для розміщення Piscinquilinus[14]. Однак Ернест Вільямс і Люсі Банклі-Вільямс виступили проти цієї пропозиції і за збереження оригінальної назви роду турбелярій Ichthyophaga[9].

У 2017 році Міжнародна комісія із зоологічної номенклатури за пропозицією Ернеста Вільямса та Люсі Банклі-Вільямс зберегла як рід птахів Icthyophaga, так і рід турбелярій Ichthyophaga у Справі №3603[15].

У 2023 році на основі останніх молекулярно-систематичних досліджень Міжнародна спілка орнітологів відродила рід Icthyophaga під його правильною латинською назвою та перенесла до цього роду чотири види з Haliaeetus[16]. Таким чином, цей рід тепер включає наступні шість видів:

Зображення Наукова назва Українська назва Поширення Статус МСОП
Icthyophaga leucogaster Орлан білочеревий Від Індії та Шрі-Ланки через Південно-Східну Азію до Австралії LC
Icthyophaga sanfordi Орлан соломонський Соломонові острови VU
Icthyophaga vocifer Орлан-крикун Африка на південь від Сахари LC
Icthyophaga vociferoides Орлан мадагаскарський Мадагаскар CR
Icthyophaga humilis Орлан-рибалка малий Від Кашміру через південно-східну Індію, Непал і М'янму до Індокитаю NT
Icthyophaga ichthyaetus Орлан-рибалка великий Південно-Східна Азія NT

У Фесенка в його Вітчизняній номенклатурі птахів світу (2018) в роді орлан-рибалка наведені два останні види, а 4 попередні все ще в Haliaeetus (орлан)[17]

Екологія

Як випливає з їх назви, орлани-рибалки, як і справжні орлани, харчуються переважно рибою, яку ловлять здебільшого в прісних озерах і великих річках, але іноді також у солоній воді в лиманах і вздовж узбережжя[10].

Етимологія

Наукова назва роду Icthyophaga походить від сполучення слів дав.-гр. ιχθυς — риба і дав.-гр. φαγος — той, хто їсть.[18]

Список літератури

  1. а б в R.-P. Lesson. Index ornithologique. „L’Écho du monde savant et l’Hermès”. 10 (1), ss. kol. 14, 1843. 
  2. J.J. Kaup: Classification der Säugethiere und Vögel. Darmstadt: C. W. Leske, 1844, s. 122. 
  3. E. Blyth. Notes on the Fauna of the Nicobar Islands. „The Journal of the Asiatic Society of Bengal”. 15, s. 369, 1846. 
  4. J.J. Kaup: Monographien der Genera der Falconidae. Jena: Bekker, 1847, ss. kol. 270. 
  5. Ch.L. Bonaparte. Tableau des oiseaux de proie. „Revue et Magasin de Zoologie pure et Appliquée”. 2e Série. 6, s. 532, 1854. 
  6. E.Ch.S. Baker. Description of a new subspecies of Fishing-Eagle (Icthyophaga ichthyäetus plumbeiceps) from Ceylon. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 47, s. 150, 1927. 
  7. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  8. Lesson, RP (1843). Index ornithologique. L'Écho du monde savant et l'Hermès: Journal analytique des nouvelles et des cours scientifiques. Année 10, Tome 5 (Semestre 1): columns 13–15 (page 6) [in French].
  9. а б в Williams, Ernest H.; Lucy Bunkley-Williams (1 серпня 2017). An unnecessary replacement name for Ichthyophaga Syromiatnikova 1949 (Platyhelminthes: Prolecithophora) under Article 56.2; and an unnecessary emendation under Article 33.2.3 and the correct spelling of Icthyophaga Lesson 1843 (Aves: Accipitridae). The Bulletin of Zoological Nomenclature. 74 (1): 136—137. doi:10.21805/bzn.v74.a037.
  10. а б del Hoyo, J., Elliott, A., & Sargatal, J., eds. (1994). Handbook of the Birds of the World Vol. 2. Lynx Edicions, Barcelona ISBN 84-87334-15-6.
  11. Syromiatnikova, I.P. (1949). A new turbellarian parasitic in fish and called Ichthyophaga subcutanea. Dokl Akad Nauk SSSR. 68: 805–808 (in Russian).
  12. Lerner, RL; Mindell, DP (2005). Phylogeny of eagles, old world vultures, and other Accipitridae based on nuclear and mitochondrial DNA. Molecular Phylogenetics and Evolution. 37 (2): 327—346. doi:10.1016/j.ympev.2005.04.010. PMID 15925523.
  13. Sluys, R.; Kawakatsu, M. (2005). A replacement name for Ichthyophaga Syromiatnikova 1949 (Platyhelminthes: Prolecithophora) with a nomenclature analysis of its avian senior homonym [sic]. Species Diversity. 10: 63—68. doi:10.12782/specdiv.10.63.
  14. Laumer, Christopher E.; Giribet, Gonzalo (2017). Phylogenetic relationships within Adiaphanida (phylum Platyhelminthes) and the status of the crustacean-parasitic genus Genostoma. Invertebrate Biology. 136 (2): 184—198. doi:10.1111/ivb.12169. ISSN 1077-8306.
  15. ICZN (2017). Closure of Cases (2127, 3543, 3603, 3721, 3726, 3729, 3738, 3741). Bulletin of Zoological Nomenclature: 142—143.
  16. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2024). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 14.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 червня 2024.
  17. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  18. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 201. ISBN 978-1-4081-2501-4.