Засноване переселенцями з Іонії в останній третині 6 століття до н. е.
Історія
Ніконій являв собою невеликий поліс, що складався з власне міста і близько десятка лівобережних сільських поселень із землянковою забудовою, які згодом змінювалися будинками звичайного грецького типу. Основу економіки становило землеробство. Довгий час Ніконій перебував в економічній та політичній залежності від Істрії. Підтримував торговельні зв'язки з містами Іонії, Аттики, острівною Грецією, з Істрією, Ольвією.
На 2-у половину 5-4 століть до н. е. припадає розквіт міста, коли, зокрема, зводяться оборонні споруди. Близько 3-ї чверті 4 століття до н. е. Ніконій занепав. В 3-2 століттях до н. е. занепад посилився, а з нашестями галатів та інших варварських племен місто остаточно загинуло. Деякі дослідники пов'язують зруйнування міста з македонським полководцем Зопіріоном, соратником Александра Великого.
В 1-4 ст.ст. н. е. життя в місті відновилося. Розміри міста зросли в порівнянні з попереднім періодом, але цей період майже не досліджений.
На відміну від Тіри власного монетного карбування не мав. В 6-1 ст.ст. до н. е. основним платіжним засобом на внутрішньому ринку Ніконія були істрійські мідні литі монети, проте можливо, що в 5 столітті до н. е. Ніконій вже випускав власну литу монету із зображенням сови. Збіг датування монет з часом правління скіфського царя Скіла, служать підтвердженням того, що саме ім'я Скіла вказано на монетах Ніконія.
Бруяко И. В. Легенды Никония // Газ. «Слово», № 9, 1997.
П. О. Карышковский. К вопросу о древнем названии Роксоланского городища // Материалы по археологии Северного Причерноморья. — Одесса, 1966. — Вып. 5.
П. О. Карышковский. Истрия и её соседи на рубеже III–II вв. до н. э. // ВДИ, № 2. — С. 36—55.
А. Г. Загинайло, П. О. Карышковский. Монеты скифского царя Скила // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы: Сборник научных трудов. — Кишинёв: Штиинца, 1990. — С. 3—15
Загинайло А. Г. Литые монеты царя Скила // Древнее Причерноморье. — Одесса, 1990. — С. 64-71.
Секерская Н. М. Античный Никоний и его округа в VI–IV вв. до н. э. — Киев: Наукова думка, 1989.
Секерская Е. П. К вопросу о производстве костяных орудий в античном Никонии // Древности Причерноморских степей. — К., 1993. — С. 91-94
Секерская Е. П. Новые археозоологические материалы из Никония // Никоний и античный мир Северного Причерноморья. — Одесса, 1997. — С. 60-64