|
Каришковський Петро Йосипович
Петро́ Йо́сипович Каришко́вський (12 березня 1921, Одеса — 6 березня 1988, Одеса) — український історик, нумізмат, науковець-енциклопедист. Доктор історичних наук, професор, з 1963 року і до останніх днів завідував кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Одеського університету. БіографіяПетро Йосипович Каришковський народився 12 березня 1921 року в Одеса. Батько Каришковського — Ікар Осип Титович (1880—1965) — уродженець міста Кам'янець-Подільський, був учасником російсько-японської війни, Першої світової та громадянської воєн; після демобілізації з лав РСЧА (1923 рік) працював на різних підприємствах міста Одеси на адміністративно-технічних посадах. Мати, уроджена Радзієвська Ольга Федорівна (1889—1942) — киянка, була вчителькою молодших класів. У 1939 році вступив на історичний факультет Одеського університету, до початку другої світової війни був студентом II курсу. У Радянській Армії не служив, оскільки був знятий з обліку через поганий зір. Під час оборони Одеси в червні—вересні 1941 року працював на спорудженні протитанкових ровів. З квітня 1944 року до кінця 1946 року працював в Одеському археологічному музеї на посаді наукового співробітника. У 1945 року закінчив навчання на історичному факультеті Одеського університету. У 1946—1948 роках був аспірантом з загальної історії (історія Стародавнього світу і Візантійської імперії). Науковий керівник — Артемій Готалов-Готліб. Після аспірантури продовжив роботу в Одеському університеті. З 1963 року і до кінця життя — завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. Брав участь у багатьох наукових конференціях і сесіях, був членом редколегії республіканських збірок «Археологія», брав активну участь у видавничій діяльності Одеського археологічного музею АН УРСР. Під його керівництвом підготовлено і захищено близько десятка кандидатських дисертацій. З моменту створення Товариства з охорони пам'яток історії та культури брав участь у його діяльності, був членом президії обласної та республіканської організації. Каришковського було обрано членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту, Американського нумізматичного товариства, стояв біля витоків відродження Одеського археологічного товариства. Помер 6 березня 1988 в Одесі. Похований на Другому Християнському цвинтарі Одеси. Наукові дослідженняУ 1951 році Петро Йосипович захистив кандидатську дисертацію в Москві при Інституті історії АН СРСР «Політичні взаємини Візантії, Болгарії та Русі в 967—971 рр.». У його дисертації були розкриті проблеми, пов'язані з русько-болгарськими відносинами під час Балканських воєн князя Святослава Ігоровича, уточнена хронологія русько-візантійської війни за часів Святослава Ігоровича та описані події, пов'язані з історією його балканських походів. Результати дослідження були опубліковані в журналах «Питання історії», «Візантійський літопис», «Вісник древньої історії». Критика джерел по цій темі актуальна донині і постійно цитується сучасними дослідниками. З часом його наукові інтереси змінюються він стає дослідником античності, перш за все з історії та культури Північного Причорномор'я та Візантії. Опублікував близько 180 робіт, з яких найзначніші присвячені епіграфіці та нумізматиці — особливо монетам Ольвії, за якими Каришковський у 1968 році захистив докторську дисертацію «Монетна справа і грошовий обіг Ольвії (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.)», (опублікована окремим виданням у 2003 році). Брав участь у розкопках на о-ві Березань (1946—1949) та міста Ніконій (2-га пол. 1950-х років). У 1985 році видано монографію у співавторстві з І. Б. Клейманом — «Стародавнє місто Тіра. Історико-археологічний нарис». У монографії на підставі археологічних і письмових джерел відновлюються історія Тіри, соціальний лад і культура міста, його місце серед інших античних міст і роль в житті племен Північно-Західного Причорномор'я протягом тисячоліття (з підстави Тіри у VI ст. до н. Е. й до її загибелі у IV ст. н. е.). У 1988 році видав монографію «Монети Ольвії. Нарис грошового обігу Північно-Західного Причорномор'я в античну епоху». У монографії вперше у вітчизняній науці простежується процес виникнення, розквіту і занепаду грошового обігу в Ольвійському полісі рубежу VII—VI ст. до н. е. — IV ст. н. е. Показано особливості грошового обігу в Нижньому Побужжі, виділена роль іноземних і місцевих монет на різних етапах історії Ольвії. У зв'язку з датуваннями окремих емісій порушуються питання, пов'язані з монетним справою Ольвії. Враховуються монетні знахідки в регіоні. Особливо розглядаються написи, що містять дані з історії грошового обігу. Продовжуючи роботу в Одеському державному університеті, Каришковський читав різні курси лекцій, найчастіше історію Греції та Риму. Масштабні знання та висока ерудиція дозволили йому в різні роки вести лекції на історичному факультеті за шістьма історичними курсами, з шести спеціальних дисциплін і розробити чимало спецкурсів із стародавньої та середньовічної історії, курс «Вступ до спеціальності» нумізматики та інші. Глибина наукових досліджень Петра Йосиповича у великій мірі були обумовлені тим, що він досконало володів багатьма мовами: англійською, німецькою, італійською, румунською, польською, чеською, болгарською, сербською, латинською та давньогрецькою. Каришковський був обраний членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту [Архівовано 7 вересня 2015 у Wayback Machine.], Американського товариства нумізматики, стояв біля витоків Одеського археологічного товариства. Наукові праціМонографії
Статті
ВшануванняНа честь професора Каришковського названо вулицю в Одесі. Посилання
Література та джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
