Каришковський Петро Йосипович

Петро Йосипович Каришковський
Народився12 березня 1921(1921-03-12)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер6 березня 1988(1988-03-06) (66 років)
Одеса, Українська СРР, СРСР
ПохованняДругий християнський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьантрополог, археолог, історик, краєзнавець, нумізмат, класицист
Alma materОдеський університет
Галузьархеологія, візантологія, епіграфіка, нумізматика
ЗакладОдеський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Науковий керівникАртемій Готалов-Готліб
Аспіранти, докторантиДобролюбський Андрій Олегович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:дослідник античності
БатькоОсип Титович Каришковський-Ікар
МатиОльга Федорівна Радзієвська

Петро́ Йо́сипович Каришко́вський (12 березня 1921(19210312), Одеса — 6 березня 1988, Одеса) — український історик, нумізмат, науковець-енциклопедист. Доктор історичних наук, професор, з 1963 року і до останніх днів завідував кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Одеського університету.

Біографія

Петро Йосипович Каришковський народився 12 березня 1921 року в Одеса.

Батько Каришковського — Ікар Осип Титович (18801965) — уродженець міста Кам'янець-Подільський, був учасником російсько-японської війни, Першої світової та громадянської воєн; після демобілізації з лав РСЧА (1923 рік) працював на різних підприємствах міста Одеси на адміністративно-технічних посадах.

Мати, уроджена Радзієвська Ольга Федорівна (18891942) — киянка, була вчителькою молодших класів.

У 1939 році вступив на історичний факультет Одеського університету, до початку другої світової війни був студентом II курсу. У Радянській Армії не служив, оскільки був знятий з обліку через поганий зір. Під час оборони Одеси в червні—вересні 1941 року працював на спорудженні протитанкових ровів.

З квітня 1944 року до кінця 1946 року працював в Одеському археологічному музеї на посаді наукового співробітника.

У 1945 року закінчив навчання на історичному факультеті Одеського університету.

У 1946—1948 роках був аспірантом з загальної історії (історія Стародавнього світу і Візантійської імперії). Науковий керівник — Артемій Готалов-Готліб.

Після аспірантури продовжив роботу в Одеському університеті. З 1963 року і до кінця життя — завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків.

Брав участь у багатьох наукових конференціях і сесіях, був членом редколегії республіканських збірок «Археологія», брав активну участь у видавничій діяльності Одеського археологічного музею АН УРСР.

Під його керівництвом підготовлено і захищено близько десятка кандидатських дисертацій.

З моменту створення Товариства з охорони пам'яток історії та культури брав участь у його діяльності, був членом президії обласної та республіканської організації. Каришковського було обрано членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту, Американського нумізматичного товариства, стояв біля витоків відродження Одеського археологічного товариства.

Помер 6 березня 1988 в Одесі. Похований на Другому Християнському цвинтарі Одеси.

Наукові дослідження

У 1951 році Петро Йосипович захистив кандидатську дисертацію в Москві при Інституті історії АН СРСР «Політичні взаємини Візантії, Болгарії та Русі в 967—971 рр.». У його дисертації були розкриті проблеми, пов'язані з русько-болгарськими відносинами під час Балканських воєн князя Святослава Ігоровича, уточнена хронологія русько-візантійської війни за часів Святослава Ігоровича та описані події, пов'язані з історією його балканських походів. Результати дослідження були опубліковані в журналах «Питання історії», «Візантійський літопис», «Вісник древньої історії». Критика джерел по цій темі актуальна донині і постійно цитується сучасними дослідниками.

З часом його наукові інтереси змінюються він стає дослідником античності, перш за все з історії та культури Північного Причорномор'я та Візантії. Опублікував близько 180 робіт, з яких найзначніші присвячені епіграфіці та нумізматиці — особливо монетам Ольвії, за якими Каришковський у 1968 році захистив докторську дисертацію «Монетна справа і грошовий обіг Ольвії (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.)», (опублікована окремим виданням у 2003 році). Брав участь у розкопках на о-ві Березань (1946—1949) та міста Ніконій (2-га пол. 1950-х років).

У 1985 році видано монографію у співавторстві з І. Б. Клейманом — «Стародавнє місто Тіра. Історико-археологічний нарис». У монографії на підставі археологічних і письмових джерел відновлюються історія Тіри, соціальний лад і культура міста, його місце серед інших античних міст і роль в житті племен Північно-Західного Причорномор'я протягом тисячоліття (з підстави Тіри у VI ст. до н. Е. й до її загибелі у IV ст. н. е.).

У 1988 році видав монографію «Монети Ольвії. Нарис грошового обігу Північно-Західного Причорномор'я в античну епоху». У монографії вперше у вітчизняній науці простежується процес виникнення, розквіту і занепаду грошового обігу в Ольвійському полісі рубежу VII—VI ст. до н. е. — IV ст. н. е. Показано особливості грошового обігу в Нижньому Побужжі, виділена роль іноземних і місцевих монет на різних етапах історії Ольвії. У зв'язку з датуваннями окремих емісій порушуються питання, пов'язані з монетним справою Ольвії. Враховуються монетні знахідки в регіоні. Особливо розглядаються написи, що містять дані з історії грошового обігу.

Продовжуючи роботу в Одеському державному університеті, Каришковський читав різні курси лекцій, найчастіше історію Греції та Риму. Масштабні знання та висока ерудиція дозволили йому в різні роки вести лекції на історичному факультеті за шістьма історичними курсами, з шести спеціальних дисциплін і розробити чимало спецкурсів із стародавньої та середньовічної історії, курс «Вступ до спеціальності» нумізматики та інші.

Глибина наукових досліджень Петра Йосиповича у великій мірі були обумовлені тим, що він досконало володів багатьма мовами: англійською, німецькою, італійською, румунською, польською, чеською, болгарською, сербською, латинською та давньогрецькою.

Каришковський був обраний членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту [Архівовано 7 вересня 2015 у Wayback Machine.], Американського товариства нумізматики, стояв біля витоків Одеського археологічного товариства.

Наукові праці

Монографії

Статті

  • Русско-болгарские отношения во время Балканских войн Святослава // ВИ. — 1951. — № 8.
  • О хронологии русско-византийской войны при Святославе // Византийский временник. — 1952. — Т. V.
  • К вопросу о первоисточниках по истории походов Святослава // КСИС. — 1952. — № 9.
  • Балканские войны Святослава в византийской исторической литературе // Византийский временник. — 1953. — Т. 6.
  • Боспор и Рим в I в. н. э. по нумизматическим данным // Вестник древней истории. — 1953. — № 3.
  • О мнимом болгарском источнике летописных сводов // Труды Одес. ун-та. — 1954. — Т. 144.
  • К истории балканских походов Руси при Святославе // КСИС. — 1955. — № 14.
  • Лев Диакон о Тмутараканской Руси // Византийский временник. — 1960. — № 42.
  • Материалы к собранию древних надписей Сарматии и Тавриды // Вестник древней истории. — 1966. — № 2.
  • Из истории поздней Ольвии // Вестник древней истории. — 1968. — № 1.
  • Ольвийские эпонимы // Вестник древней истории. — 1978. — № 2.
  • Ольвийские монеты: производство [Архівовано 25 грудня 2005 у Wayback Machine.].

Вшанування

На честь професора Каришковського названо вулицю в Одесі.

Посилання

Література та джерела