Нуферу (комуна)
Нуферу, Переяславець на Дунаї[джерело?] (рум. Nufăru) — комуна у повіті Тулча в Румунії. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):
Комуна розташована на відстані[3] 236 км на схід від Бухареста, 9 км на схід від Тулчі, 110 км на північ від Констанци, 76 км на південний схід від Галаца. Історія
Нуферу (Переяславець на Дунаї) — село у повіті Тулча в Румунії. Входить до складу комуни Нуферу. Історичне місто на території сучасної Румунії, у межах історичної області Добруджа, яке стало столицею князя Святослава Ігоровича під час його походу 967—968 років проти Болгарського царства. За виразом Святослава у «Переяславці на Дунаї», була «середина» його землі. Це місто повинне було стати столицею величезної слов'янської держави. Місто розташоване в східному румунському повіті Тульчі, за 10 км на південний схід від її центра над Георгіївським гирлом Дунаю. Археологічні знахідки пагорбів села Нуферу свідчать про руське місто. Стара назва села Пріслав була змінена в 1968 році комуністичною владою Румунії, що проводила політику деслов'янизацію Румунії. Переяславець на Дунаї — історичне місто на території сучасної Румунії, у межах історичної області Добруджа, яке стало столицею князя Святослава Ігоровича під час його походу 967–968 років проти Болгарського царства. За виразом Святослава у «Переяславці на Дунаї», була «середина» його землі. Це місто повинне було стати столицею величезної слов'янської держави. Місто розташоване в східному румунському повіті Тульчі, за 10 км на південний схід від її центра над Георгіївським гирлом Дунаю. Археологічні знахідки пагорбів села Нуферу свідчать про руське місто. Стара назва села Пріслав була змінена в 1968 році комуністичною владою Румунії, що проводила політику деслов'янизацію Румунії. Μικρᾶ Πρεσθλάβα. Болгарський історик Васил Н. Златарскі визначав місцезнаходження Переяславця на Дунаї в Добруджі, нижче за течією від румунського міста Чернавода. Торговий річковий порт Преславец придбав популярність і значення торгового центру лише в XI столітті, часу створення перших руських літописів. Літописець XI ст. напише: «яко ту вся благая сходятся: от Грек злато, поволоки, вина и овощеве разноличныя, из Чех же, из Угор сребро и комони, из Руси же скора и воск, мед и челядь» (Полное собрание русских летописей. М., 1965. Т. 17. Стб. 67). НаселенняЗа даними перепису населення 2002 року[4] у комуні проживали 2427 осіб. Національний склад населення комуни:
Рідною мовою назвали:
Склад населення комуни за віросповіданням:
ПосиланняПримітки
|