Ночувала хмаринка золота...
«Ночувала хмаринка золота…» (рос. «Ночевала тучка золотая…») — радянський фільм-екранізація однойменної повісті Анатолія Приставкіна, випущений у 1989 році на Кіностудії ім. М. Горького режисером Суламбеком Маміловим. Сюжет1944 рік. Вихованці дитячого будинку — брати Коля і Саша Кузьміни — їдуть на Північний Кавказ, живуть в колонії, разом з її вихованцями працюють на консервній фабриці, де крадуть джем. Обшук в колонії розкриває запаси накраденого. Брати здружилися з вихователькою Регіною Петрівною (вона називає їх «Кузьмьониші»). За вихователькою доглядає фронтовик-інвалід Дем'ян. В результаті нападу місцевої банди гине директор дитячого будинку. Саша і Коля ховаються разом з Дем'яном в кукурудзяному полі, але Дем'ян кидає їх і втікає. Саша гине, Коля ховає його тіло в товарному поїзді. Колю знаходить місцевий хлопчик Алхазур, якого Коля в маренні кличе Сашком. Двох їх знаходять і відвозять на розподільний пункт. Туди ж приїжджає і Регіна Петрівна, яка просить прощення за те, що кинула їх, піддавшись на вмовляння Дем'яна виїхати. Коля не прощає. У ролях
Знімальна група
Посилання
|