|
Ноель Кінселла
Ноель Александер Кінселла (англ. Noël Alexander Kinsella[3]; 28 листопада 1939, Сент-Джон, Нью-Брансвік — 6 грудня 2023) — канадський політик й університетський викладач. Голова Комісії з прав людини Нью-Брансвіка (1967—1989), речник Сенату Канади (2006—2014). БіографіяНародився в Сент-Джоні (Нью-Бранвік) 1939 року, там же закінчив початкову та середню школу. Вищу освіту здобув за кордоном: ступінь бакалавра в Університетському коледжі Дубліна (Ірландія), ступеня ліценціату та доктора філософії в Папському університеті Святого Томи Аквінського та ступеня ліценціату та доктора богослов'я (STD) в Латеранському університеті[4]. Повернувшись до Нью-Брансвіка у 1960-ті роки, доєднався до у боротьби чорношкірої громади Сент-Джона за рівність і проти расової дискримінації. Брав участь у написанні закону про права людини Нью-Брансвіка та заснування провінційної Комісії з прав людини у 1967 році. Став першим головою комісії та залишався на цій посаді до 1989 року. На цій посаді продовжував боротьбу проти расової дискримінації, брав участь у прийнятті численних поправок до законів провінції та у ключових судових процесах у сфері захисту цивільних прав. На початку 1980-х років брав участь у федерально-провінційних конференціях, результатом яких стали патріація конституції та прийняття Канадської хартії прав і свобод. Обіймав посади в національних правозахисних організаціях, зокрема посаду президента Канадського фонду прав людини та Канадської асоціації агентств з юридично закріплених прав людини, захищав права Перших народів Канади в Комітеті з прав людини ООН у рамках слухань у справі «Сандри Лавлейс[en] проти Канади»[5]. Одночасно із правозахисною діяльністю розпочав кар'єру університетського викладача. Вів курси в Університеті Святого Томи (Фредериктон) загалом протягом 41 року, викладав психологію, філософію та теорію громадянських прав, пізніше входив до ради опікунів університету. Член колегії психологів Нью-Брансвіка[4]. У вересні 1990 року призначений прем'єр-міністром Браяном Малруні до Сенату Канади[4]. 1994 року, представляючи Прогресивно-консервативну партію, став парламентським організатором опозиції. З 1997 до 2004 рік — заступник лідера опозиції в Сенаті, у жовтні 2004 року, після формування нової Консервативної партії, обраний лідером опозиції й обіймав цю посаду до 2006 року[6]. У лавах партії мав репутацію «червоного торі», підтримував кандидатуру Пітера Маккея на виборах лідера Консервативної партії у 2003 році[7]. 8 лютого 2006 року за поданням прем'єр-міністра Стівена Гарпера Кінселла призначений спікером Сенату і залишався на цій посаді до виходу на пенсію у листопаді 2014 року[4]. Після виходу на пенсію входив до консультативної ради Канадського музею прав людини[en][4]. Помер у грудні 2023 року у віці 84 років, залишивши по собі дружину Енн Конлі Кінселлу[8]. ВизнанняНоель Кінсела мав титул лицаря Суверенного Єрусалимського ордена імені св. Іоанна, Родосу та Мальти[9][10] та лицаря британського ордена святого Іоанна. Був почесним капітаном Королівських ВМФ Канади[11] та почесним доктором Університету Святого Томи, Університетського коледжу Дубліна[12][13] та Домініканського університетського коледжу[en] (Оттава)[4]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
