Новиков Тихон Андрійович

Новиков Тихон Андрійович
Народження23 серпня 1902(1902-08-23)
Курський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Смерть5 вересня 1990(1990-09-05) (88 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
ПохованняОдеса
ОсвітаВійськово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
ПартіяКПРС
Званняконтрадмірал
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Ушакова орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Одеси» медаль «За оборону Севастополя» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Тихон Андрійович Новиков (23 серпня 1902, село Бесєдіно Курської губернії, тепер Курського району Курської області, Російська Федерація — 5 вересня 1990, місто Одеса) — радянський військовий діяч, контрадмірал. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 р.

Біографія

Народився у бідній селянській родині.

З 1922 року служив у Військово-морському флоті СРСР. З грудня 1922 до грудня 1926 року навчався у Військово-морському училищі імені Фрунзе у місті Петрограді (Ленінграді).

Член ВКП(б) з 1926 року.

У грудні 1926 — жовтні 1927 р. — помічник начальника вахти лінкору «Жовтнева революція».

У жовтні 1927 — жовтні 1928 р. — слухач мінного класу Спеціальних курсів командного складу Військово-морських сил (ВМС) РСЧА.

У жовтні 1928 — вересні 1930 р. — мінер есмінця «Карл Маркс». У вересні 1930 — лютому 1931 р. — помічник командира есмінця «Урицький».

У лютому 1931 — березні 1932 р. — командир есмінця «Войков» Морських сил Балтійського моря. У 1932 році закінчив тактичні курси при Військово-морській академії імені Ворошилова. У березні 1932 — березні 1935 р. — командир есмінця «Ерівань» Морських сил Далекого Сходу.

У березні 1935 — травні 1937 р. — командир окремого дивізіону сторожових кораблів Тихоокеанського флоту. У травні 1937 — травні 1938 р. — командир бригади есмінців Тихоокеанського флоту.

Репресований органами НКВС СРСР у травні 1938, перебував у тюрмі. У серпні 1939 року відновлений в кадрах Військово-морського флоту СРСР.

У листопаді 1939 — січні 1941 р. — командир загону знову збудованих надводних кораблів Червонопрапорного Балтійського флоту.

У січні — листопаді 1941 р. — командир загону легких сил Чорноморського флоту. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.

У листопаді 1941 — березні 1942 р. — командир бригади річкових кораблів Волзької військової флотилії. У березні — липні 1942 р. — командир Горьковської військово-морської бази. У липні — серпні 1942 р. — командир бригади тралення, у серпні 1942 — лютому 1943 р. — командир 2-ї бригади річкових кораблів — заступник командувача Волзької військової флотилії. У лютому — травні 1943 р. — начальник штабу, у травні — вересні 1943 р. — заступник командувача Волзької військової флотилії.

У вересні 1943 — вересні 1944 р. — командир бригади тралення і загороджень Чорноморського флоту.

У вересні 1944 — лютому 1946 р. — командир військово-морської бази міста Констанца (Румунія).

У лютому 1946 — 1947 р. — командир Північно-Західного оборонного району.

У 1947 — жовтні 1951 р. — командир Одеської військово-морської бази.

У жовтні 1951 — липні 1956 р. — начальник Чорноморської групи приймання Управління державного приймання кораблів ВМФ СРСР.

З липня 1956 року — у запасі. Проживав у місті Одесі.

Звання

  • контрадмірал (4.06.1940)

Нагороди

Література

  • Лурье В. Адмиралы и генералы Военно-морского флота СССР 1941—1945. — М., 2001.