Курський повіт

Курський повіт
Герб повіту
Центр Курськ
Курський повіт. Атлас Всеросійської імперії І. К. Кирилова 1722—1737 рр.
Курський повіт у складі Курської губернії РРФСР (1924—1928 рр.)

Курський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, а потім (після революції) РРФСР. Повіт входив до складу: Білгородської губернії (1727–1779), Курського намісництва (1779–1797) та Курської губернії (1797–1928). Повітовим центром було місто Курськ, яке у 1779–1928 роках був також губернським центром.

Історія

Курський повіт відомий як адміністративно-територіальна одиниця з кінця XVI століття[1]. До середини XVII століття його площа досягла 1200 тис. десятин (≈13110 км²), 12 % цієї території складала ріллю[2]. До 1779 року повіт складався з Курицького, Підгородного, Обм'яцького, Тускорського та Усозького станів.

До 1719 року Курський повіт став найбільш населеним у Чорнозем'ї. Тільки чоловіків-однодвірців тут налічувалося 29,2 тис., селян — 27,7 тис.[3].

У 1727 році повіт увійшов до складу Білгородської губернії. У XVIII столітті повіт займав велику площу, яка в 1779 році, після утворення Курського намісництва, була розділена між Курським, Дмитріївським, Тимським, Фатезьким та Щигровським повітами.

З липня 1919 року по листопад 1919 року територія повіту входила до складу Харківської області «білого» Півдня Росії.

Кордони повіту, визначені 1779 року, існували без значних змін до 1924 року.

У 1918—1924 роках багаторазово переглядався склад і назви волостей і сільрад, що входили в повіт.

Ухвалою Президії ВЦВК від 12 травня 1924 року до складу Курського повіту увійшла територія Фатезького та частин Обоянського, Тимського, Щигровского повітів.

У 1928 році, у зв'язку з переходом держави з губернського на обласний, окружний і районний поділ, Курський повіт був скасований. На території колишніх Курського та Щигровського повітів був утворений Курський округ, що входив до складу Центрально-Чорноземної області. Округ був поділений на 14 районів, серед інших було створено Курський район.

Керівництво повіту

Повітові предводителі дворянства

  • 1782—1784 Анненков І. П.
  • 1828—1831 Шеховцов І. П.
  • 1832—1838 Пузанов Н. А.
  • 1839—1841 Шеховцов І. П.
  • 1842—1842 Пузанов Н. А.
  • 1843—1849 Бєлєвцов Д. Н.
  • 1852—1855 Анненков П. М.
  • 1860—1863 Анненков П. М.
  • 1884—1890 Анненков Н. П.
  • 1890—1892 Волков П. П.
  • 1892—1896 Суковкін Н. І.
  • 1906—1917 Офросімов Н. А

Земські начальники

Адміністративний поділ

У 1890 році до складу повіту входило 15 волостей[4]:

№ з/п Волость Волосне правління Число поселень Населення
1 Довгівська с. Довге 15 17270
2 Дияконівська с. Дияконово 28 18248
3 Козацька сл. Козацька 10 7166
4 Каменевська с. Каменеве 21 10907
5 Колодненська с. Колодне 11 5970
6 Муравлівська с. Муравлеве 19 9540
7 Рождественська с. Рождественське 34 15346
8 Ришковська с. Ришкове 34 10986
9 Спаська с. Спаське 16 8314
10 Старковська с. Старково 47 17714
11 Стрілецька сл. Стрілецька 6 4925
12 Троїцька с. Бесідино 39 12733
13 Чаплигінська д. Чаплигіна 41 11143
14 Черемошнянська с. Чермошне 16 6392
15 Ямська сл. Ямська 1 6500

У 1913 році в повіті також було 15 волостей[5].

1926 рік

У 1926 році до складу укрупненого Курського повіту входило 18 волостей та 282 сільради. Нижче наведено список волостей:[6]

№ВолостьАдміністративний центр
1Алісовськас. Алісово
2Анпілогівськас. Анпілогове
3Бесідинськас. Бесідино
4Бобришевськас. Бобришево
5Довгівськас. Довге
6Золотухинськам. Золотухино
7Ленінськас. Леніно
8Луб'янськас. Луб'янка
9Медвенськасл. Медвенка
10Нижньореутськас. Нижній Реут
11Обоянськам. Обоянь
12Понировськам. Понирі
13Рибинськасл. Рибинські Буди
14Ришковськас. Ришкове
15Сазанівськас. Сазанівка
16Солнцевськап. Солнцево
17Фатезькаг. Фатеж
18Ямськасл. Ямська

Примітки

  1. ↑ Дедук А. В. К исторической географии Белгородского уезда в конце XVI в. // От Донца до Ворсклы: сборник статей и материалов по истории Белгородской области. — Белгород, 2016. — 25 грудня. Архівовано з джерела 8 липня 2023.
  2. ↑ Водарский Я. Е. Дворянское землевладение в России в XVII — первой половине XIX в. (размеры и размещение) / отв. ред. В. И. Буганов. — М : Наука, 1988. — С. 255.
  3. ↑ Водарский Я. Е. Население России в конце XVII — начале XVIII века: численность, сословно-классовый состав, размещение / отв. ред. Л. Г. Бескровный. — М : Наука, 1977. — С. 105, 226. Архівовано з джерела 19 лютого 2019
  4. ↑ Волости и гмины 1890 года. 20. Курская губерния. — СПб, 1890. Архівовано з джерела 8 травня 2022
  5. ↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
  6. ↑ Административно-территориальное деление РСФСР на 1926 год (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2017.

Література

Посилання