Никоненко Михайло Миколайович

Никоненко Михайло Миколайович
Народився6 листопада 1907
смт. Срібне Чернігівської області
Помер19 серпня 1973
с. Мліїв Городищенського району Черкаської області
КраїнаСРСР СРСР
Alma materПолтавський сільськогосподарський інститут
Галузьботаніка
Науковий ступінькандидат біологічних наук
Відомий завдяки:вчений в галузі садівництва, селекціонер
НагородиДержавна премія СРСР, 1951 р., Орден Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани

Михайло Миколайович Никоненко (6 листопада 1907, смт. Срібне Чернігівської області — 19 серпня 1973, с. Мліїв Городищенського району Черкаської області) — відомий вчений в галузі садівництва, селекціонер, кандидат біологічних наук (1952), лауреат Державної премії СРСР (1951).

Біографія

З 1925 по 1927 р. навчався в Сокиринській сільськогосподарській профшколі (нині — професійний аграрний ліцей). У 1927-1929 роках працював у різних установах Срібного.

З 1929 до лютого 1933 р. — студент Полтавського сільськогосподарського інституту. Після закінчення аспірантури (екстерном) у 1933-1934 рр. працював агрономом Степанівської та Оленівської МТС у Донецькій області.

1934-1936 рр. — служба в армії. У 1936-1941 рр. — науковий співробітник та зав. відділом селекції і сортовивчення Мліївської науково-дослідної станції садівництва (нині Інститут помології імені Л. П. Симиренка НААН України, с. Мліїв, Черкаська область).

У 1941-1943 рр. перебуваючи в евакуації працював агрономом колгоспу ім. Ворошилова Саратовської обл. (Російська Федерація).

У 1943-1944 рр. — голова Плодоовочевого управління Харківської області.

Після звільнення Черкащини працював зав. відділом селекції та сортовивчення Мліївської дослідної станції садівництва (1944-1973 рр.).

Помер 19 серпня 1973 року у с. Мліїв Городищенського району Черкаської області.

Основні напрями наукової діяльності: селекція плодових культур, створення нових сортів яблуні. Автор та співавтор сортів яблуні Серпневе, Мліївське літнє, Щедре, Українське, Кальвіль мліївський, Мліївська красуня, Поліське та інших. Найвідоміший з них — сорт яблуні Слава переможцям пізньолітнього строку достигання (районований з 1954 р.) вирощується не тільки в усіх зонах України, а майже усюди в регіонах промислового садівництва колишнього СРСР. Опублікував близько 50 наукових праць.

Нагороди

Нагороджений Державною премією СРСР другого ступеню (спільно з Ро Л. М. та Цехмістренком П. Ю.) за виведення нових високоцінних сортів яблуні для Української РСР (1951 р.). Також нагороджений орденом «Знак Пошани» (1966) та орденом Трудового Червоного Прапора (1971).

Праці

  • Никоненко М. Н. Выведение новых сортов яблони // Труды. - Киев–Харьков, 1948. - Вып. 50.
  • Никоненко М. Н. Новые сорта яблони // Сб. работ по агротехнике, селекции и защите растений плодоягодных культур. - Киев, 1954. - Вып. 52.
  • Никоненко М. Н. Селекция яблони в Украине // Сб. ст. по селекции яблони и груши. - Москва, 1956.
  • Никоненко М. М. Нові сорти яблуні // Бюл. НТІ по садівництву. - Київ, 1956. - №1.
  • Никоненко М. Н. Ассортимент плодовых и ягодных культур // Мероприятия по максимальному получению с.-х. продукции на 100 га земли в колхозах Лесостепи УССР. - Москва, 1957.
  • Никоненко М. М. Підбір і розміщення основних сортів і сортів запилювачів // Довідник по садівництву. - Київ, 1970.

Література

  • Никоненко Михайло Миколайович // Чернігівці - лауреати державних премій : [довідник] / Черніг. облдержадмін., Голов. упр. культури, туризму і охорони культ. спадщини, Черніг. іст. музей ім. В. В. Тарновського. - Чернігів : Десна, 2012. - С. 244.

Посилання