Неустроєв Степан Андрійович

Неустроєв Степан Андрійович
рос. Неустроев Степан Андреевич
Народження12 серпня 1922(1922-08-12)
Талиця, Сухолозький міський округ, Свердловська область, РСФРР
Смерть26 лютого 1998(1998-02-26) (75 років)
Севастополь, Україна
ПохованняСевастополь
Країна СРСР
 Україна
 Росія
Званняполковник
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За оборону Києва» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» медаль «Ветеран праці» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня

Степан Андрійович Неустроєв (рос. Степан Андреевич Неустроев; 12 серпня 1922, Талиця — 26 лютого 1998, Севастополь) — радянський офіцер, учасник штурму Берліна і штурму Рейхстагу в роки Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

Біографія

Народився 12 серпня 1922 року в селі Талиці (нині Свердловська область, Росія) у селянській сім'ї, росіянин. З 1930 року жив у селищі Березовському. Закінчив 7 класів школи № 1, працював слюсарем на шахті.

У Червоній армії з квітня 1941 року. У листопаді 1941 року закінчив Черкаське військове піхотне училище (у Свердловську, прискорений випуск) у званні лейтенанта. Направлений у 423-й стрілецький полк 166-ї стрілецької дивізії Північно-Західного фронту. Був командиром взводу пішої розвідки, в бою 1 серпня 1942 року був важко поранений. Після кількох місяців лікування, повернувся у свою дивізію і був призначений командиром стрілецької роти 517-го стрілецького полку. У бою за село Висотово поблизу Старої Руси був важко поранений у ногу.

З квітня 1943 року і до кінця німецько-радянської війни капітан Неустроєв воював у складі 756-го стрілецького полку 150-ї стрілецької дивізії. На посаді командира 1-го стрілецького батальйону брав участь у Прибалтійській, Вісло-Одерській, Східно-Померанській і Берлінській наступальних операціях.

У квітні 1945 року командував 1-м батальйоном 150-ї Ідрицької стрілецької дивізії, брав участь у штурмі Берліна, бійці під його командуванням штурмували головний вхід до Рейхстагу. Розвідники його батальйону молодший сержант Мелітон Кантарія і сержант Михайло Єгоров під керівництвом лейтенанта Олексія Береста поставили Прапор Перемоги над Рейхстагом. 24 червня 1945 року, під час Параду Перемоги, мав нести Прапор Перемоги, але у зв'язку з пораненням у ногу і кульгавістю не міг цього зробити. Тому за наказом Георгія Жукова передав Прапор Перемоги до Центрального музею Збройних сил СРСР.

Повоєнні роки

Після війни служив у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ СРСР. На Колиму прибув 15 липня 1948 року. Працював старшим уповноваженим управління Особливого табору № 5 МВС СРСР (Береговий табір). 20 жовтня 1948 року відряджений у розпорядження управління кадрів МВС СРСР[1]. 1953 року у званні майора вийшов у запас.

Протягом 1953—1957 років працював слюсарем на Уральському електрохімічному комбінаті в Свердловську. З 1957 року служив у внутрішніх військах МВС СРСР; у 1962 році у званні підполковника вийшов у відставку[1].

Надгробна плита.

Мешкав у Свердловську; у 1975—1980 роках — у Краснодарі; у 1980—1995 роках — у Севастополі, де активно співпрацював з міським відділенням товариства «Знання», виступав перед трудовими колективами та в навчальних закладах. З 1995 року знову мешкав у Краснодарі. Помер 26 лютого 1998 року в Севастополі. За заповітом похований на Алеї Героїв міського кладовища «Кальфи» в Севастополі[2].

Спогади

Багато років писав спогади «На шляху до рейхстагу» (рос. «На пути к рейхстагу»). Проте радянські видання відмовлялися публікувати цю працю, вимагаючи серйозних «поправок». На думку автора причина полягала в тому, що останнім часом книжковими видавництвами СРСР було видано багато книг про штурм рейхстагу, де нафантазовано безліч небилиць, тобто брехні. Фрагмент спогадів був опублікований у газеті «Слава Севастополя» № 88 від 9 травня 1990 року. Частково архів і рукопис знаходяться у Музеї Чорноморського флоту в Севастополі[3].

Відзнаки

За успішну операцію з встановлення Прапора Перемоги на куполі Рейхстагу указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1946 року капітану Неустроєву Степану Андрійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 55705) і медалі «Золота Зірка» (№ 6971).

Вшанування

  • Іменем Героя названі вулиця у Краснодарі і площа у Гагарінському районі Севастополя;
  • У Краснодарі і Севастополі (проспект Жовтневої Революції, № 56А) на будинках в яких мешкав Степан Неустроєв встановлені меморіальні дошки;
  • Ім'я Степана Неустроєва присвоєне школі № 101 в Ювілейному мікрорайоні Краснодара і школі № 37 у Гагарінському районі Севастополя;
  • У 2019 році АТ «Марка» було випущено художній маркований конверт із зображенням Степана Неустроева, а у 2022 році — поштову марку, присвячену 100-річчю від дня народження Героя;
  • У 13 серпня 2022 року в Севастополі встановлене погруддя Героя[5].
Камінь на площі Неустроєва.
Анотаційна стела
на площі Неустроєва.
Меморіальна дошка
у Севастополі.
Поштовий конверт.
Поштова марка.

Примітки

Література

  • Золотые Звёзды свердловчан. 2-е изд., испр. и доп. Свердловск, 1970 (рос.);
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 (рос.);
  • А. М. Чикин. Неустроев Степан Андреевич // Севастополь. Историко-литературный справочник. — Севастополь : «Вебер», 2008. — С. 368—369. — ISBN 978-966-335-102-5. (рос.)