Новоуральськ

місто Новоуральськ
рос. Новоуральск
Герб Новоуральська Прапор Новоуральська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Новоуральський міський округ
Код ЗКАТУ: 65540000000
Код ЗКТМО: 65752000001
Основні дані
Час заснування 1954
Населення 85522 особи (2010[1])
Площа 100 км²
Поштовий індекс 624130–624137
Телефонний код +7 34370
Географічні координати: 57°15′00″ пн. ш. 60°05′00″ сх. д. / 57.25° пн. ш. 60.083333333333° сх. д. / 57.25; 60.083333333333
Вебсторінка novouralsk-adm.ru
Мапа
Новоуральськ (Росія)
Новоуральськ
Новоуральськ
Новоуральськ (Свердловська область)
Новоуральськ
Новоуральськ

Мапа

CMNS: Новоуральськ у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новоуральськ (значення).

Новоура́льськ (рос. Новоуральск; у 1954—1994 роки — Свердловськ-44) — місто, центр Новоуральського міського округу Свердловської області.

Географія

Новоуральськ розташований на Середньому Уралі, поблизу кордону між Європою та Азією, на південний захід від селища Верх-Нейвінський.

Атомна промисловість

Новоуральськ — один з перших центрів атомної промисловості на Середньому Уралі. У грудні 1945 року Радою Міністрів СРСР було прийнято рішення про створення в країні атомної промисловості. 1946 року в Новоуральску почалося будівництво першого в країні газодифузійного заводу для виробництва високозбагаченого урану. 1949 року на заводі був отриманий матеріал для першої радянської уранової атомної бомби. У створенні атомного центру брали участь провідні вчені, інженери, кваліфіковані робітники. Сьогодні тут розташоване і діє одне з найбільших підприємств Уралу — Уральський електрохімічний комбінат (УЕХК), що отримав 1992 року Європейський приз «Клубу торгових лідерів» за високу якість продукції.

Статус ЗАТО

Багато жителів прилеглих населених пунктів їздять працювати і вчитися в Новоуральськ, пред'являючи при цьому пропуски. Для допуску в місто родича жителя міста оформляється тимчасова перепустка.

Діють 10 контрольно-пропускних пунктів:

  • КПП № 1 «Селищний»(автомобільний, в'їзд в місто з боку селища Верх-Нейвінський);
  • КПП № 2 «Вокзальний» (пішохідний, поруч з залічнічній станцією Верх-Нейвінськ);
  • КПП № 3 «Водная» (пішохідний, поруч з водною);
  • КПП № 4 «Старий Мурзинський» (автомобільний, в'їзд в місто з Заміського шосе);
  • КПП № 5 «Південний» (пішохідний, поруч з Житлобудом);
  • КПП № 6 «Мурзинський» (автомобільний, в'їзд в місто з боку Мурзинці);
  • КПП № 7 (автомобільний, тупикова дорога на колективні сади і військове стрільбище В/Ч 3280);
  • КПП № 8 (автомобільний, тупикова дорога на колишню військову частину і СНТ «Строїтєль-1»);
  • КПП № 9 «Білоріченський»(автомобільний, в'їзд в місто з боку Білорічці);
  • КПП № 10 «Північний» (автомобільний, тупиковий виїзд на Маневрову вулицю і залізничну станцію Північну).

Населення

Населення — 79638 осіб (2021, 95414 у 2002[2]).

Примітки

  1. ↑ Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]

Джерела

  • Аркуш карти O-41-97 Верх-Нейвинский. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)

Посилання


Свердловська область Це незавершена стаття про Свердловську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.