Неспокій (повість)

Неспокій
рос. Беспокойство
Жанрнауково-фантастичний роман
Формароман
АвторСтругацькі Аркадій та Борис
Моваросійська
Опубліковано1965

«Неспо́кій» — науково-фантастична повість Аркадія та Бориса Стругацьких. Входить до циклу про Світ Полудня. Перший варіант «Равлика на схилі».

Сюжет

Дія повісті відбувається на планеті Пандора, яку вивчають земляни XXII століття. Сюжет розбито на дві лінії. У першій біолог Михайло Сидоров, на прізвисько Атос, який розбився над лісом Пандори, живе в аборигенів і намагається вибратися до своїх. У другій розповідається про дослідницьку Базу, де служить директором друг Атоса Поль Гнідих і куди з незрозумілої причини прилетів знаменитий зорельотчик Леонід Горбовський.

Історія створення та публікації

Повість написано 1965 року[1] як частину циклу про Світ Полудня, зі вже знайомими читачеві героями: Леонідом Горбовським, Атосом-Сидоровим, Полем Гнідих. Тоді ж автори вирішили, що вона невдала, та переробили її. Вони змінили імена головних героїв, залишили глави про Лесю і написали розділи в кафкіанському стилі про Управління. Так з'явилася повість «Равлик на схилі», яка не має стосунку до Світу Полудня, зі своєю складною видавничою долею. Повість «Занепокоєння» відклали в архів, і опублікувати її вирішили лише 1990 року[2].

Проблематика

У розділах про ліс автори порушують проблему вибору в ситуації протистояння з надлюдською силою (див. повісті «Далека Райдуга», «За мільярд років до кінця світу» тощо). Атос робить вибір на користь боротьби, якою б вона не була складною. У розділах про Базу основна проблема — межі людського знання. Горбовський інтуїтивно відчуває небезпеку для людства, яке повірило в безмежну силу розуму. Одному з персонажів він каже:

Ви питаєте, чого я боюсь. Я не боюся завдань, які ставить перед собою людство, боюся завдань, які може поставити перед нами хтось інший. Це тільки так кажуть, що людина всемогутня, бо, бачте, вона має розум. Людина — найніжніша, найтрепетніша істота, її так легко образити, розчарувати, морально вбити. У неї ж не тільки розум. Має так звану душу. І те, що добре і легко для розуму, може виявитися фатальним для душі. А я не хочу, щоб все людство — за винятком деяких дурних — червоніло б і мучилося докорами совісті чи страждало б від своєї неповноцінності та від усвідомлення своєї безпорадності, коли перед ним постануть завдання, які воно навіть і не ставило.

Оригінальний текст (рос.)
Вы спрашиваете, чего я боюсь. Я не боюсь задач, которые ставит перед собой человечество, я боюсь задач, которые может поставить перед нами кто-нибудь другой. Это только так говорится, что человек всемогущ, потому что, видите ли, у него разум. Человек — нежнейшее, трепетнейшее существо, его так легко обидеть, разочаровать, морально убить. У него же не только разум. У него так называемая душа. И то, что хорошо и легко для разума, то может оказаться роковым для души. А я не хочу, чтобы всё человечество — за исключением некоторых сущеглупых — краснело бы и мучилось угрызениями совести или страдало бы от своей неполноценности и от сознания своей беспомощности, когда перед ним встанут задачи, которые оно даже и не ставило.

Скандал із «Аватаром»

Після виходу фільму «Аватар», де йдеться про освоєння землянами лісів планети Пандора, в російській пресі поширювалися чутки, що Борис Стругацький звинуватив творців у плагіаті[3][4]. Після скандалу, що розгорівся, Борис Натанович ці чутки категорично спростував[5].

Примітки

  1. ↑ Борис Стругацкий, «Комментарии к пройденному. 1964—1966». Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 26 листопада 2007.
  2. ↑ Библиография Стругацких. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 26 листопада 2007.
  3. ↑ Стругацкий обвиняет автора «Аватара» в краже
  4. ↑ Борис Стругацкий уверен, что Кэмерон украл у него идею «Аватара». Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 22 листопада 2010.
  5. ↑ Офлайн интервью Бориса Стругацкого, январь 2010 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 22 листопада 2010.

Посилання