Нерви (роман)
Нерви (англ. Nerves) — науково-фантастичний роман американського письменника Лестера дель Рей, вперше опублікований 1956 року. В романі детально описуються 2 доби на атомній електростанції, під час яких відбулась аварія з незаглушеним реактором і викидом розплавленої радіоактивної суміші ізотопів. Більшість дій відбуваються у госпіталі АЕС. ЗмістОскільки в Конгресі розглядався законопроект перенесення всіх АЕС далі ніж на 50 миль від населених пунктів і на АЕС мала прибути комісія, директор Палмер викликав на роботу лікаря Ферела у його вихідний день. Також в госпіталі був присутній весь медперсонал: лікарі Блейк та Дженкінс, медсестра Браун та інші. Дана АЕС як і більшість з них спеціалізувалася на виробництві трансуранових ізотопів для різних галузей: медицини, промисловості, сільського господарства. Нажаль в той день сталась незначна аварія: був пошкоджений циліндр із виготовленим активним ізотопом, але робітнику ціною власного здоров'я вдалося закинути його у безпечний свинцевий контейнер призначений для таких випадків. Лікарі позбавили його спазмів викликаних впливом радіації на нервову систему уколами з кураре, вирізали найбільш уражені тканини та зробили повне переливання крові. Голова комісії місцевий конгресмен Морган порадив Палмеру встигнути виготовити достатню кількість ізотопу і-713 який мали використати для боротьби з довгоносиком, щоб помогти йому переобратись і покращити відношення місцевого сільського населення до АЕС. Оскільки потрібно було починати негайно, Палмер викликав головного інженера Йоргенсона, і доручив йому почати виготовлення негайно в нічну зміну на двох конверторах. Також він попросив залишитись лікарів, окрім Блейка, у якого було сімейне свято. В четвертому конверторі все пройшло вдало, але в третьому почалася непрогнозована реакція з утворенням ізотопу R, який мав період напіврозпаду 12 годин і перетворювався на інший ізотоп, який мав надзвичайно малу критичну масу і велику енергію розпаду. Втомлені робітники не були на своїх робочих постах і коли почався викид радіоактивного розплаву, вони не заглушили конвертор, а почали тисняву у габаритних свинцевих костюмах до двох наявних рятувальних камер. Йоргенсон вбиває робітника перед собою, щоб добратись до дверей однієї з камер і допомагає закрити її двері. Потім він знаходить свинцевий контейнер і закривається в ньому. Директор Палмер відключає зв'язок АЕС з зовнішнім світом, не включає сирену, і просить губернатора прислати нацгвардію, щоб блокувати АЕС на вхід і на вихід. Лікарі в госпіталі почули вибух але не придали уваги, оскільки на АЕС відбувались досліди по виготовленню ракетного палива. Вони здогадались про аварію, коли санітари почали привозити перших поранених і загиблих. Тим робітникам, що були всередині приміщення третього конвертора довелось робити смертельні ін'єкції, щоб позбавити від страждань. Палмер на чолі рятувальних команд розблоковує рятувальні камери, але в одній з них всіх робітники вже загинули. Під час рятування страждає багато робітників через виплескування радіоактивної магми та руйнування приміщення. Ферел виявляє, що молодий лікар Дженкінс не тільки швидко працює, але і має хороші знання про радіацію. Втомлений Ферел розповідає, що він був єдиним хірургом, що міг зробити складну операцію своїй дружині. А Дженкінс, що його батько колись був власником АЕС і він до аварії на ній працював там інженером, після чого вирішив займатись питаннями безпеки працівників АЕС. Тому він знав про небезпеку сьогоднішніх подій. Палмер та Ферел в захисному танку розгрібають радіоактивний розплав та уламки, щоб знайти тіло Йоргенсона. Вони знаходять його в контейнері. В госпіталі йому доводиться робити прямий масаж серця, для чого терміново гелікоптером привозять першу експериментальну машину. Однак в його тілі досить багато ізотопу R, що не дає шансу на одужання. Нацгвардія подавлює мародерство і спроби лінчування сімей працівників АЕС у містечку. А також спроби працівників АЕС вирватись з неї на радіоактивній техніці. Морган повідомляє Палмеру, що відомості про ізотоп R схиляють президента до ядерного удару по АЕС. Палмеру доводиться збрехати, що в нього є спосіб вирішення проблеми. Дженкінс пропонує використати ізотоп і-713, щоб повести радіоактивний розпад по іншому шляху. Спочатку, використовуючи і-713, розкладають небезпечний ізотоп в тілі Йоргенсона. Оскільки і-713 недостатньо, то надлишок небезпечного ізотопу потрібно розпилити в місцевій річці та озері. Це унеможливить ланцюгову реакцію. Гарячу магму розпорошують над річкою, яку вона випаровує. Це територія буде радіоактивною ще сотні років. Див. такожПосилання
|