Некромантія (від грец.νεκρός — мертвий і грец.μαντεία — ворожіння) — вид магії, що вивчає методи й техніки впливу на світ померлих з метою отримання від духів інформації чи допомоги. В основі цієї практики лежить переконання в тому, що мертві володіють особливою могутністю й можуть протегувати живим.
Історія
Найраніший випадок некромантії описаний в «Епосі про Гільгамеша» (приблизно 2100-ті роки до н. е.)[1]. В юдейському П'ятикнижжі некромантія прямо заборонена: «Не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними…» (Лев. 19:31)[2].
У Стародавній Греції некроманти в стані трансу викликали духів в святилищах Аїда та Персефони. Ці святилища будувалися звичайно в сакральних, близьких до підземного світу місцях: печерах, ущелинах, поблизу гарячих мінеральних джерел.
Починаючи з епохи Ренесансу некромантія з певних причин стала асоціюватися з чорною магією та демонологією в цілому, поступаючись місцем раннього, більш специфічному значенню. ОкультистЕліфас Леві в своїй книзі «Dogma et Ritual» визначає некромантію як спосіб пожвавлення астральних тіл.
Пізніше некромантія стала окремим напрямом у магії.
Едвард Келлі (1555—1597) — англійський алхімік, авантюрист і містик[4].
Джордано Бруно (1548—1600) — італійський філософ епохи Відродження, поет[4].
Медея — чарівниця в грецькій міфології, дочка колхідського царя Еета[4].
Джон Ді — англійський математик, географ, астроном, алхімік, герметист та астролог[4].
Баба-Яга — міфологічний персонаж слов'янського фольклора, яка має силу керувати мертвими[4].
Алістер Кроулі — англійський окультист, поет, містик, маг, відомий своїм інтересом до чорної магії та некромантії[4].
Мерлін — віщун та мудрець, учитель та вірний помічник короля Артура, володіє здатністю повертати мертвих до життя[4].
У популярній культурі
«Одіссея» Гомера перша — згадка некромантії в літературі, коли Одіссей за допомогою чародійки Цирцеї вирушає до підземного світу для зустрічі з духом провидця Тіресія
Художня книга 2018 року «Культ некроманта» Мішель Моффат описує жертв, пов'язаних із ритуалом повернення жінки з мертвих
Некромант — головний герой роману Тоні Вільгоцкі «Пастух мертвих»
«Музика як некромантія» — 11-та глава книги-біографії засновника Церкви Сатани Антона Шандора ЛаВея, «Таємне життя сатаніста», написаної його дружиною Бланш Бартон, колишньою верховною жрицею Церкви
«Некромантія» (NEC'RO•MAN'CY) — американський фільм жахів 1972 року
Некромантія є популярним елементом сюжету у відеоіграх, таких як Diablo 2, Diablo 3, The Elder Scrolls IV: Oblivion, The Elder Scrolls V: Skyrim, Shadow of Mordor, Shadow of War, The Elder Scrolls Online, World of Warcraft, Magic the Gathering, Gothic і Mortal Kombat, а також у настільній рольовій грі Dungeons & Dragons
Некромантія — одна із навичок-«здібностей» персонажів серії комп'ютерних ігор «Heroes of Might and Magic», дозволяє піднімати нежить з переможених у бою ворогів
Некромантія — одна з навичок, які можна надати своєму персонажу у грі Divinity II, для налаштування улюбленця-нежиті
Некромантія — одна зі здібностей героїні коміксів «Марвел», Шурі («Чорна Пантера»)
У фільмі «Армія темряви» 1992 рок головний герой бореться з військом мертвих, сформованим Некрономіконом
У комедійному аніме жахів 2018 року «Zombie Land Saga» продюсер Котаро Тацумі (який також є некромантом) воскресив шістьох «легендарних» дівчат, у тому числі головну героїню Сакуру Мінамото, щоб сформувати групу ідолів-зомбі, відому як «Франшушу», щоб допомогти відродити префектуру Сага
У додатковій манзі «A Certain Magical Index» «A Certain Scientific Accelerator» персонаж Естер Розенталь належить до лінії некромантів, у якій вона є головною
