Небоцько

Село Небоцько пол. Niebocko Запустілий двір Вікторів і Красінських Координати 49°40′41″ пн. ш. 22°06′26″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Березівський повіт Гміна Дидня Населення 1596 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 36-207 Автомобільний код RBR SIMC 0350898 GeoNames 764034 OSM ↑3016581 ·R (Гміна Дидня) Небоцько Небоцько (Польща) Небоцько Небоцько (Підкарпатське воєводство)  Небоцько у Вікісховищі

Небоцько (пол. Niebocko) — село на Закерзонні (тепер — у гміні Дидня Березівського повіту Польщі). Населення — 1596 осіб (2011[1]).

Історія

Село знаходиться на заході Надсяння, де внаслідок примусового закриття церков у 1593 р. українці зазнали латинізації та полонізації. Небоцько до 1801  р. належало до парафії Грабівка Сяніцького деканату Перемишльської єпархії, опісля — до парафії Ялин того ж деканату.

На 1880 р. в селі було 730 римокатоликів і 126 грекокатоликів.

На 1936 р. рештки українського населення в кількості 25 осіб належали до греко-католицької парафії Ялин Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	806	198	544	64
Жінки	790	193	463	134
Разом	1596	391	1007	198

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Небоцько

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• Niebocko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 39. (пол.)