Наконечний Максим Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Наконечний.
Наконечний Максим Васильович
Дата народження19 жовтня 1990(1990-10-19) (34 роки)
Місце народженняОдеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професіякінорежисер, сценарист, кінопродюсер
IMDbID 6568617

Макси́м Васи́льович Наконе́чний (нар. 19 жовтня 1990(19901019), Одеса) — український кінорежисер, сценарист і продюсер, член Української кіноакадемії.[1]

Загальні відомості

Закінчив Одеську гімназію № 2. В дитинстві брав участь в популярній телепередачі «Найрозумніший».[2][3]

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Брав участь в різних телевізійних проєктах, зокрема на каналі «1+1».

Співзасновник продакшн-компанії «Табор» (Одеса), яка займається виробництвом документальних та ігрових фільмів, театральних вистав і соціальних відео.

В його режисерському доробку кілька короткометражних ігрових фільмів. Продюсує документальні стрічки.

Був учасником майстерень B2B Doc, IDFAcademy, Eurodoc, Torino Film Lab.

Його роботи демонструвались на кінофестивалях «Festival dei Popoli», «Молодість», «Відкрита ніч», «Бруківка» та ін.

2020 року переміг на фестивалі «Festival dei Popoli» у Флоренції в номінації «За найкращий повнометражний фільм» (Best Feature-length film).[4][5] з продюсерською роботою — фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться», знятий режисеркою Аліною Горловою,

З 2019 року знімає фільм «Спас», проєкт якого став переможцем Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно і є копродукцією України, Хорватії та Чехії.[6] Стрічка «Бачення метелика» (попередньо «Спас») була представлена на 75-му Каннському кінофестивалі в секції «Особливий погляд» (Un Certain Regard). Українська прем'єра стрічки пройшла на шостому Київському тижні критики восени 2022 року. На 13-му Одеському кінофестивалі, що у 2022 році пройшов у рамах Варшавського кінофестивалю, стрічка стала Найкращим українським повнометражним фільмом.[7] Фільм розповідає про жінку-воїна, яка не хоче бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.[8]

Фільмографія

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Члени Української кіноакадемії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  2. ↑ Максим Наконечный // «Самый умный», Игроки. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  3. ↑ Максим Наконечный // «Самый умный». Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  4. ↑ Українська документалка «Цей дощ ніколи не скінчиться» перемогла на фестивалі у Флоренції. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  5. ↑ а б This Rain Will Never Stop named Best Feature at the Festival dei Popoli [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] cineuropa.org(англ.)
  6. ↑ а б Чеський кінофонд виділить 100 тис. євро на український фільм «Спас». Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  7. ↑ а б «Травма осідає в підсвідомості». Режисер фільму Бачення метелика Максим Наконечний — про долю жінок-військових в інтерв'ю NV. life.nv.ua (укр.). Процитовано 11 грудня 2023.
  8. ↑ Фільм «Бачення метелика» Максима Наконечного змагатиметься на фестивалі в Каннах. detector.media (укр.). 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  9. ↑ Національний конкурс «Молодості-47»: «Новий рік у сімейному колі». Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  10. ↑ Цимбаліст Петро. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  11. ↑ Український фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» переміг на італійському фестивалі. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 27 листопада 2020.
  12. ↑ Світова прем'єра документальної стрічки «Цей дощ ніколи не скінчиться». Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  13. ↑ III-rd BRUKIVKA International Film Festival [Архівовано 7 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  14. ↑ Стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» отримала нагороду за найкращий документальний фільм на 66-му Міжнародному кінофестивалі в Корку (Ірландія. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 20 листопада 2021.

Джерела