Надія (готель)

Готель «Надія»
Інформація та статистика
Розташування вулиця Незалежності, 40, Івано-Франківськ
Країна Україна
Кількість ресторанів 2
Кількість номерів 244
Автомобільна стоянка 150 місць
Вебсайт Вебсайт

Готель «Надія» — тризірковий готель у місті Івано-Франківську, найбільший готельний комплекс міста.

Спочатку мав назву «Україна», споруджений у 1970-х роках за типовим проєктом, прив'язку якого виконала Лукія Крип'якевич-Лукомська.[1]

У грудні 2016 року сайт Galka. if.ua визнав “Надію” готелем року на Прикарпатті, генерального директора Маргариту Бойко - готельєром року, а туроператора “Надії” - туроператором року 2016.[1]

Історія

Готель «Україна» побудовано в 1975 році[2] на місці знесених індивідуальних будинків і військових складів[3] за типовим проєктом, прив'язку якого до місцевості виконала Лукія Крип'якевич-Лукомська[4].

Опис

Номери, а також коридори та хол готелю прикрашають картини відомих[джерело?] художників: Ореста Костіва, Михайла Тимчука, Зої Слободян, Ірини Погрібної, Яремака.

  • 244 номери (380 місць)
  • автостоянка на 150 місць
  • чотири комфортних конференц-зали (зал № 1 300 місць, зал № 1А — 100 місць, зал № 2 — 100 місць, зал № 3 — 100 місць, зал № 4 — 35 місць)
  • туристичний оператор "Надія" (цікаві екскурсії по місту та області, відпочинок за кордоном)
  • номер "Люкс"
    номер "Люкс"
  • номер "Люкс"
    номер "Люкс"
  • готель "Надія"
    готель "Надія"
  • зал "Європейський"
    зал "Європейський"


На площі перед готелем знаходиться Пам'ятник Іванові Франку (Івано-Франківськ), а поруч - Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка.

Відомі особистості, що зупинялися в готелі



Примітки

  1. ↑ а б Популярний готель міста "Надія".
  2. ↑ Історія некрополя Івано-Франківська [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Інститут україніки.
  3. ↑ Орел Л., Чорненький Р., Гаврилишин П. Міфи старого некрополя [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Галицький кореспондент. — 2016. — 5 квіт.
  4. ↑ Бондарев І., Головатий М. Слідами старого Станиславова. Кірха [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Реопртер. — 2016. — 18 березня.

Посилання