Навроцький Володимир Володимирович
Навроцький Володимир Володимирович (1928, Полтава — 2014, Ялта) — український вчений, доктор медичних наук, професор, громадський діяч, краєзнавець. Мешкав у м. Ялта, АР Крим. БіографіяУ 1946 році вступив до Харківського медичного інституту, який закінчив із відзнакою в 1953 році і був направлений на роботу фтизіатром у санаторій Шарівка Харківської області. У 1954 році Міністерством охорони здоров'я України був переведений на роботу в Ялтинський протитуберкульозний диспансер, де зробив перші свої наукові публікації. У 1958 році вступив до аспірантури Київського НДІ туберкульозу, звідки перевівся в аспірантуру Ялтинського НДІ туберкульозу. З 1962 року науковий співробітник цього НДІ. У 1963 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему «Деякі питання діагностики та особливості перебігу туберкульозу первинного періоду у дорослих в умовах Південного берега Криму». У 1975 р. захистив докторську дисертацію в центральному інституті туберкульозу (м. Москва) на тему «Комплексне санаторно-кліматичне лікування хворих деструктивними формами туберкульозу легень при застосуванні антибактеріальної терапії». Всього за роки роботи в НДІ ім. Сеченова (30 років) брав активну участь у підготовці фахівців — фтизіатрів, пульмонологів, виступаючи з лекціями на кафедрі удосконалення лікарів, при НДІ входячи в комісії по атестації лікарів, керуючи дисертаційними роботами. Брав участь із доповідями в багатьох союзних, республіканських з'їздах фтизіатрів, пульмонологів, надавав методичну допомогу фтизіатрична служба республік Союзу. Після виходу на пенсію продовжував роботу в медичному кооперативі, опублікував кілька книг із пропаганди здорового способу життя та застосування з лікувальною метою природних природних чинників. Наукові інтересиЗ питань діагностики лікування туберкульозу, застосування антибактеріальної терапії, розробок оригінальних методик (в інтермітуючому режимі), нових методів кліматолікування, режимів рухової активності тощо, опублікував 200 наукових статей у центральних клінічних журналах Союзу, окремих його республік і за кордоном, у тому числі 10 нових методик, отримані авторські свідоцтва. Проводив активну роботу, спрямовану на збереження санаторної мережі Криму, унікального Південнобережного курорту для лікування хворих, і з цією метою опублікував понад 100 статей, листів, звернень, у тому числі на адресу Президентів Росії, України. Громадська діяльністьГолова Всеукраїнського товариства пропаганди діяльності і творчості М. М. Коцюбинського в Криму[1]. Співорганізатор і учасник у Сонячногірське (Крим) у 2011—2012 рр. І і ІІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І СУЧАСНІСТЬ» [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Досліджував життя і творчу біографію ряду видатних українців у Криму, зокрема В. Вернадського, М. Коцюбинського. Навроцький Володимир Володимирович доклав зусиль до вивчення Ялти як краєзнавець. Одна з його основних знахідок — Козацька віха (Ялта) — на околицях нп. Ореанда. Джерела
Примітки
|