Участь у сезоні брали 22 команд, розподілених між двома конференціями — Східною і Західною, кожна з яких у свою чергу складалася з двох дивізіонів.
По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 82 гри (по 41 грі на власному майданчику і на виїзді).
До раунду плей-оф виходили по шість найкращих команд кожної з конференцій, причому переможці дивізіонів посідали місця угорі турнірної таблиці конференції, навіть при гірших результатах, ніж у команд з інших дивізіонів, які свої дивізіони не виграли. Плей-оф відбувався за видозміненою олімпійською системою, у першому раунді якої між собою зустрічалися команди, які зайняли відповідно четверте й п'яте, а також третє й шосте місця у кожній конференції. У другому раунді плей-оф на переможців першого раунду чекали переможець і друге місце регулярного сезону тієї ж конференції. У першому раунді переможці визначалися у серії ігор до двох перемог однієї з команд, у подальших раундах — до чотирьох перемог. Чемпіони кожної з конференцій, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.
Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону конференції. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф.