Джеррі Вест єдиний лауреат нагороди, який отримав в складі команди яка програла фінал плейоф НБА (Фінал НБА 1969).Майкл Джордан єдиний шестиразовий лауреат нагороди в історії НБА.Шакіл О'Ніл разом з Майклом Джорданом єдині гравці які здобували нагороду три роки поспіль за історію НБА.Тім Данкан (Ззаду) єдиний іноземець, який вигравав нагороду більше одного разу, в той час як Тоні Паркер (на передньому плані) - перший європеєць лауреат нагороди.Кобі Браянт дворазовий Найцінніший гравець Фіналу НБА.Леброн Джеймс єдиний з гравців, який вигравав нагороду в складі трьох різних команд.
Приз Найцінніший гравець Фіналу НБА (англ.Bill Russell NBA Finals Most Valuable Player Award) — щорічна нагорода Національної баскетбольної асоціації (НБА), яка вручається найціннішому гравцю за підсумками плейоф НБА, починаючи з фіналу НБА 1969 року. Переможець отримує трофей ім. Білла Расселла Найціннішому гравцю Фіналу НБА, названий в честь 11-разового чемпіона НБА - так трофей стали іменувати після 14 лютого 2009 року, коли на Зірковому Вікенді в Фініксі, комісар НБА Девід Стерн перейменував дану нагороду.[1] Нагороду присуджує група з дев'яти медійних компаній, які вибирають переможця на основі подій фінального раунду плейоф. Гравець, який набирає найбільшу кількість голосів - здобуває нагороду. Як мінімум в одному Фіналі НБА, десятим членом групи голосуючих за присудження нагороди, стали фанати, які віддавали свої голоси на сайті.[2][3] Спочатку, нагорода являла собою трофей чорного кольору з золотою баскетбольною сферою на вістрі, схожою на Трофей Ларрі О'Браєна, доки на заміну не був представлений трофей меншого розміру в 2005 році.[4][5]
Переможцями цієї нагороди за історію НБА ставав 31 різний гравець. Майкл Джордан, який привів команду Чикаго Буллз до 6 чемпіонств НБА в період з 1991 по 1993 та з 1996 по 1998 роки, єдиний шестиразовий лауреат нагороди в історії НБА.[6]Леброн Джеймс вигравав нагороду чотири рази; він також є єдиним з гравців, який вигравав нагороду в складі трьох різних команд. Меджик Джонсон, Шакіл О'Ніл та Тім Данкан - кожен з цих гравців виграв цю нагороду тричі за свою кар'єру, в той час як Вілліс Рід, Карім Абдул-Джаббар, Ларрі Берд, Хакім Оладжьювон, Кобі Браянт, Кавай Леонард та Кевін Дюрант ставали лауреатами нагороди двічі кожен. Джордан і О'Ніл єдині гравці які здобували нагороду три роки поспіль за історію НБА (Джордану таке досягнення підкорилося двічі). Оладжьювон, Браянт, Джеймс та Дюрант вигравали нагороду два роки поспіль. Абдул-Джаббар, який вигравав нагороду в двох різних командах, вперше в складі Мілвокі Бакс у 1971 році, потім з Лос-Анджелес Лейкерс в 1985 році. Меджик Джонсон єдиний новачок за історію НБА, який здобув нагороду з Лейкерс в свій дебютний сезон в 1980 році.[7]Джеррі Вест, перший лауреат цієї нагороди, а також єдиний гравець, який її отримав в складі команди яка програла фінал плейоф НБА.[6] Оладжьювон народжений в Нігерії, отримав громадянство США в 1993 році, Тім Данкан народжений на Віргінських островах, Тоні Паркер громадянин Франції (народжений в Бельгії) та Дірк Новіцкі громадянин Німеччини - єдині іноземці лауреати нагороди. Данкан громадянин США з народження, але вважається іноземцем в НБА, тому що він народився не на території п'ятдесяти штатів США чи окрузі Колумбія[8] Паркер та Новіцкі єдині переможці, які тренувалися за межами США (тобто не були в коледжах цієї країни); Оладжьювон грав Х'юстонському, а Данкан в Вейк Форестському коледжі США.
↑Джеррі Вест єдиний гравець, лауреат нагороди в складі команди, яка програла фінал НБА.
↑ абДо сезону НБА 1971–72 року, Лью Алсіндор прийнявши іслам змінив ім'я на Карім Абдул-Джаббар.[9]
↑ абХакім Оладжьювон народився в Нігерії, але прийняв громадянство США в 1993 році.[10]
↑ абвТак як Тім Данкан громадянин США з народження, як і всі народжені на Віргінських островах,[11] він має змогу виступати за національну збірну США з баскетболу.[12]
↑Тоні Паркер народився в Бельгії в сім'ї американця і датчанки. Він має французьке громадянство і виступає за збірну Франції в міжнародних матчах.[13]
.jpg)
