Мі-бемоль мажор

Мі-бемоль мажор

Позначення
Англійською	E-flat major
Німецькою	es-Dur
Пов'язані тональності
Паралельна	До мінор
Домінанта	Сі-бемоль мажор
Субдомінанта	Ля-бемоль мажор
Приключові знаки
Дієзів	-
Бемолів	3
Гама
E♭, F, G, A♭, B♭, C, D

Мі-бемоль мажор (E-flat major, es-Dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук мі-бемоль. Гама мі-бемоль мажор містить звуки:

мі♭ - фа - соль - ля♭ - сі♭ - до - ре
E♭ - F - G - A♭ - B♭ - C - D

Паралельна тональність — до мінор, однойменний мінор — мі-бемоль мінор. Мі-бемоль мажор має три бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-).

Найвідоміші твори, написані в цій тональності

• Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
• В. А. Моцарт — Концерт для фортепіано Es-Dur («Jeunehomme»), KV 271,
  Симфонія № 39
• Л. Бетховен — Симфонія № 3 («Героїчна»)
• Брукнер — Симфонія № 4 Es-Dur («Романтична»)
• Густав Малер — Симфонія № 8 («Sinfonie der Tausend»)
• Ференц Ліст — Концерт для фортепіано з оркестром № 1
• Д. Д. Шостакович — симфонії № 3, № 9

Див. також