Мішура

Блакитна і бузкова мішура

Мішура - багатозначне слово сучасної української мови. Може означати як варіант імені Михайло (і похідне від нього прізвище - Мішура) так і ялинкову прикрасу (Мішура).

Імʼя і прізвище

Прізвище Мішура згадується серед русинів Підкарпатської Русі ще у 18-19 ст. Прізвище досить рідкісне, однак у 19 ст. його носії зафіксовані у Києві, на Подніпров’ї, на Слобожанщині, на Кубані тощо. Від нього утворене російське козаче прізвище Мішурін.

Прізвище судячи за все стоїть у одному ряду з такими прізвищами як Петлюра, Степура, Костюра та інші, які утворені від відповідних українських імен церковного, греко-римського походження.

Прикраса

Мішура́[1] (від рос. мишура < араб. mozavvir — «підробка»)[2], сухозлі́тка[3], розм. позлі́тка[4], рідко сухозло́тиця[5], сухозоло́тиця[6] — ялинкова прикраса, зроблена з посріблених або позолочених ниток (які також колись називали «сухозліткою»)[1]. Мішура з'явилася в XVIII ст., доти ялинки прикрашали яблуками, горіхами і свічками[7].

У переносному сенсі «мішура» («сухозлітка», «позлітка») — «щось показне, обманливе»[1][3][4].

Примітки

1. Мішура // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
3. Сухозлітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Позлітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Сухозлотиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Сухозолотиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. Новогодняя мишура [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — с картинками

Посилання

• Ёлочная игрушка: история и сегодняшний день [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]