|
Міхал Лісткевич
 Міхал Юзеф Лісткевич (пол. Michał Józef Listkiewicz, нар. 20 травня 1953, Варшава) — польський футбольний арбітр, у 1999—2008 роках — президент Польського футбольного союзу. БіографіяСин Ольги Кошуцької — актриси і режисерки варшавського Польського театру, а також Зигмунта Лісткевича, відомого польського актора[1]. Його син Томаш, також став футбольним суддею[2]. Випускник ліцею імені Йоахіма Лелевеля у Варшаві, в 1977 році закінчив угорську філологію у Варшавському університеті. Займався футболом у клубі «Маримонт» (Варшава)[pl], баскетболом в «Полонії» (Варшава)[pl] і гандболом в «Спойні» (Варшава)[pl]. Під час проходження військової служби вступив до польської об'єднаної робочої партії (пізніше вийшов з цієї партії). Він вільно говорить угорською,[3] англійською, німецькою, російською та фінською мловами.[4] ЖурналістЗ 1969 працював як спортивний журналіст в редакціях «Tempo[pl]» і «Sztandar Młodych[pl]», після закінчення навчання, у 1977—1987 роки, був варшавським кореспондентом журналу «Sport[pl]», у 1987—1989 роки працював у тижневику «Tak i Nie». АрбітрВ 1973 році став футбольним суддею, а 13 років потому, з 1986 року, арбітром міжнародної категорії (арбітром ФІФА). Обслуговував матчі на чемпіонаті Європи 1988 року, в літніх Олімпійських іграх 1988 року, чемпіонатах світу 1990 (де став першим і досі єдиним польським арбітром, що під час фінального матчу виступив у ролі помічника головного судді[5]) і 1994 років. Кар'єру арбітра закінчив у 1996 році, обслуживши біля 1100 матчів, у тому числі 150 міжнародних. Спортивний функціонерЗ 1979 по 1984 рік засідав у правлінні Польської баскетбольної асоціації. У 1989 року був прес-аташе футбольної асоціації, пізніше послідовно секретарем міжнародного відділу та заступником генерального секретаря футбольної асоціації, а в період з 1995 по 1998 рік генеральним секретарем. Згодом обіймав також посаду віце-президента футбольної асоціації, з якої пішов у відставку в середині 1993 року. Від 28 червня 1999 року по 30 жовтня 2008 року обіймав посаду 23-го президента футбольної асоціації, замінивши Мар'яна Джуровича і за час роботи призначив чотирьох тренерів національної збірної (Єжи Енгкля, Збігнева Бонека, Павела Янаса і Лео Бенгаккера). Під час його президентства польська національна збірна виходила у фінальну частину чемпіонатів світу в 2002 і 2006 роках, а також чемпіонату Європи 2008 року. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
