Міст Кожум'як
Міст Кожум'як або міст Дубильників (алб. Ura e Tabakëve) — кам'яний пішохідний міст, побудований в XVIII столітті османською владою в Тирані і знаходиться недалеко від мечеті Кожум'як. Раніше міст був частиною дороги Святого Георгія (алб. Rruga e Shëngjergjit), яка з'єднувала Тирану зі східною гірською місцевістю і за якою до міста йшли каравани з товарами. Міст перетинав річку Рана поблизу району, де були шкіряні майстерні. У 1930-ті роки після того, як змінили рух річки Лана, міст виявився вже нікому не потрібен. У 1990-ті роки був відновлений як пішохідний міст. ІсторіяМіст Кожум'як був частиною дороги, що з'єднувала Тирану з Шенгьорг'ї[2]. Дорога з Тирани в Дебар проходила по цьому мосту через містечка Пріске-е-Мадхе (англ.), Кафе-Пріске, Будинку (англ.), Шенгергьи, потім через Бизэ (англ.), Мартанеш (англ.), Зеркян (англ.) і, нарешті, вела в Дебар[2]. По цій дорозі селяни привозили товари в місто, а поруч з нею розташовувалися крамниці м'ясників і майстерні чинбарів, що належали конкретним сім'ям (Джелети, Кука тощо), за якими міст і отримав свою назву — чинбар і м'ясник вважалися тоді однією і тією ж професією і називалися «tabakë»[2]. До 1930-х років міст спокійно використовувався для руху, поки напрям течії річки Лана не змінили[2]. Міст прийшов в запустіння, але в 1990-ті роки його очистили і відновили, зробивши пішохідним. У 2007 році один з інженерів проекту «Етнографія в русі» заявив Албанському телеграфному агентству (Agjencia Telegrafike Shqiptare) про те, що вдалося завершити підземні реставраційні роботи під мостом[3]: по обидві сторони від моста був створений штучний ставок, а також були очищені від бруду й мулу опори мосту[3]. В рамках даного проекту велася робота по збереженню культурних об'єктів Албанії, включаючи відтворення базару на території від мосту Кожум'як до площі, де 26 листопада 1912 року був піднятий албанський прапор[3]. Міст вважається владою Тирани одним з найважливіших пам'яток культури міста і доказом міського розвитку в XVIII столітті, а також взірцем османської інженерної думки[2]. Примітки
Посилання
|