Міністр культуриМіністр культури (рідше — міністр спадщини) — посада кабінету міністрів в урядах. Міністр культури, як правило, відповідає за культурну політику, яка часто включає політику щодо сфери мистецтв (пряма та непряма підтримка митців та мистецьких організацій), заходи щодо захисту національної спадщини країни та культурного вираження країни чи субнаціонального регіону.[1][2] Ця відповідальність зазвичай проявляється в супутньому міністерстві (також званому «департаментом»), який регулює наступне:
У деяких країнах або субнаціональних юрисдикціях (наприклад, провінціях чи регіонах) міністр культури також може бути відповідальним за спорт, молодіжні проблеми або туризм (наприклад, у Японії[3] чи Туреччині[4], Україні). У деяких випадках міністр культури також несе відповідальність за закордонні справи (наприклад, у Шотландії[5]), освіту (наприклад Ісландія та Індонезія), науково-технічну політику та інновації (наприклад, Японія[3] чи Угорщина[6]), комунікації/ЗМІ (Сінгапур та Велика Британія), або географічну область, пов'язану з національною спадщиною (наприклад, Ірландія). ТермінологіяМіністр культури також може бути названий культурним міністром, міністром культурних справ, міністром мистецтв, міністром спадщини, секретарем культури чи державним секретарем культури.[джерело?] ДжерелаMario d'Angelo, Paul Vesperini, Cultural Policies in Europe (training series). Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1998-2001 Зноски
|