Міньковське сільське поселення

Міньковське сільське поселення
рос. Миньковское сельское поселение
Країна Росія Росія
Регіон Вологодська область
Район Бабушкінський район
Центр село Міньково
Голова
Дата утворення
Основні дані
Населення 2340 осіб (2019[1])
Населені пункти 27 сільських нп
Телефонний код
Поштові індекси
Часовий пояс
ЗКАТО
Сайт

Мапа

Мінько́вське сільське поселення (рос. Миньковское сельское поселение) — сільське поселення у складі Бабушкінського району Вологодської області Росії.

Адміністративний центр — село Міньково.

Населення

Населення сільського поселення становить 2340 осіб (2019; 2849 у 2010[2], 3709 у 2002[3]).

Історія

Станом на 2002 рік існували Великодворська сільська рада (присілки Белехово, Великий Двор, Малишево, Талиця), Кулібаровська сільська рада (присілки Бережок, Глібково, Горка, Дем'янцево, Залом'є, Кулібарово, Шилово), Міньковська сільська рада (село Міньково, присілки Грозино, Леваш, Проскурніно, селища Комосольський, Льнозавод, Тіноватка), Фетінінська сільська рада (присілки Аниково, Починок, Пустош, Фетініно, селище Кунож) та Юркинська сільська рада (присілки Зубаріха, Петухово, Свертнево, Тевігіно, Теляково, Юркино, хутір Ігрово); Ідська сільська рада (селища Грем'ячий, Іда, Кариця, Кордон) перебувала у складі Грязовецького району. 2004 року Ідська сільська рада у складі селищ Іда та Кордон увійшла до складу Бабушкінського району, селища Грем'ячий та Кариця увійшли до складу Тотемського району. 2006 року сільради були перетворені у сільські поселення.

1 червня 2015 року ліквідовано Ідське сільське поселення (колишня Ідська сільська рада) та Юркинське сільське поселення (колишні Фетінінська та Юркинська сільські ради), їхні території увійшли до складу Міньковського сільського поселення (колишні Великодворська, Кулібаровська та Міньковська сільські ради)[4].

27 листопада 2020 року ліквідовано присілки Бережок, Залом'є, Малишево, хутір Ігрово та селище Кордон[5].

Склад

До складу сільського поселення входять:

Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
Аниково, присілок 141 99
Белехово, присілок 56 39
Бережок, присілок 0 0
Великий Двор, присілок 235 185
Глібково, присілок 37 38
Горка, присілок 87 66
Грозино, присілок 39 45
Дем'янцево, присілок 13 6
Залом'є, присілок 0 0
Зубаріха, присілок 1[6] 0
Ігрово, хутір 0 0
Іда, селище 759 472
Комсомольський, селище 140 88
Кордон, селище 0 0
Кулібарово, присілок 256 230
Кунож, селище 360 264
Леваш, присілок 19 8
Льнозавод, селище 88 67
Малишево, присілок 0 0
Міньково, село 998 914
Петухово, присілок 40 25
Починок, присілок 0 0
Проскурніно, присілок 11 5
Пустош, присілок 15 5
Свертнево, присілок 13 7
Талиця, присілок 4 1
Тевігіно, присілок 20 18
Теляково, присілок 21 20
Тіноватка, селище 130 100
Фетініно, присілок 45 25
Шилово, присілок 15 4
Юркино, присілок 166 118

Примітки

  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Вологодской области (по итогам всероссийской переписи населения 2010 года) — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. ↑ Чисельність населення за національністю у Вологодській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 26 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ З них росіяни — 100 %.


Вологодська область Це незавершена стаття про Вологодську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.