Мох Сідонський

Мох Сідонський
КраїнаФінікія
Діяльністьфілософ, астроном, історик

Мох, Мох Сідонський, Махол (фінік. מחַ, дав.-гр. Μωχός) — фінікійський філософ початку I тисячоліття до н. е.

Точний час життя Моха невідомий, грецькі автори зазвичай визначають його «добою Троянської війни»[1], але це швидше за все є лише синонімом «далекої давнини». Беззаперечним є лише визнання Моха найстаршим з фінікійських мудреців — Діоген Лаертський називає його протофілософом, поруч из легендарним Атлантом[2]

Мох був також астрономом і істориком[3][4], але найбільше відомий як «фісіолог», тобто дослідник природи речей[5]. Мох вважав, що подібно до мови, яка складається з літер, і світ складається з неподільних часток[6][7], ставши «батьком» атомістичної теорії, згодом запозиченої в різних інтерпретаціях Піфагором і Демокритом. Мох також сформулював власну концепцію створення світу, згідно з якою «першостихіями» були Ефір і Повітря.

Ісаак де Казобон, Роберт Бойль, Ісаак Ньютон ототожнювали Моха з Мойсеєм[8], що сучасним історикам видається очевидним анахронізмом. Стародавнім євреям сідонській філософ був відомий під ім'ям Махол.[9]

Мох був засновником філософської школи — першої у тогочасному світі, до якої належали також згадані у Біблії Халкол і Дарда[9]. З представниками школи Моха, за свідченням Ямвліха, спілкувався й Піфагор.

Моха згадують також Татіан, Євсевій Кесарійський[10] і Суда[11] (остання називає його Охом).

Примітки

  1. Страбон, Географія, XVI
  2. Діоген Лаертський, I. 1
  3. Афіней, III. 126
  4. Йосиф Флавій. Юдейські старожитності, I. 107
  5. Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.147
  6. Страбон. Географія, xvi.
  7. Секст Емпірик, ІХ, 363
  8. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2010. Процитовано 6 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. а б 3-я Царств, IV. 30-31
  10. Євсевій Кесарійський, Приготування до Євангелія, X
  11. Суда, ω 283

Див. також