Мох Сідонський

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мох (значення).
Мох Сідонський
КраїнаФінікія
Діяльністьфілософ, астроном, історик

Мох, Мох Сідонський, Махол (фінік. מחַ, дав.-гр. Μωχός) — фінікійський філософ початку I тисячоліття до н. е.

Точний час життя Моха невідомий, грецькі автори зазвичай визначають його «добою Троянської війни»[1], але це швидше за все є лише синонімом «далекої давнини». Беззаперечним є лише визнання Моха найстаршим з фінікійських мудреців — Діоген Лаертський називає його протофілософом, поруч из легендарним Атлантом[2]

Мох був також астрономом і істориком[3][4], але найбільше відомий як «фісіолог», тобто дослідник природи речей[5]. Мох вважав, що подібно до мови, яка складається з літер, і світ складається з неподільних часток[6][7], ставши «батьком» атомістичної теорії, згодом запозиченої в різних інтерпретаціях Піфагором і Демокритом. Мох також сформулював власну концепцію створення світу, згідно з якою «першостихіями» були Ефір і Повітря.

Ісаак де Казобон, Роберт Бойль, Ісаак Ньютон ототожнювали Моха з Мойсеєм[8], що сучасним історикам видається очевидним анахронізмом. Стародавнім євреям сідонській філософ був відомий під ім'ям Махол.[9]

Мох був засновником філософської школи — першої у тогочасному світі, до якої належали також згадані у Біблії Халкол і Дарда[9]. З представниками школи Моха, за свідченням Ямвліха, спілкувався й Піфагор.

Моха згадують також Татіан, Євсевій Кесарійський[10] і Суда[11] (остання називає його Охом).

Примітки

  1. ↑ Страбон, Географія, XVI
  2. ↑ Діоген Лаертський, I. 1
  3. ↑ Афіней, III. 126
  4. ↑ Йосиф Флавій. Юдейські старожитності, I. 107
  5. ↑ Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.147
  6. ↑ Страбон. Географія, xvi.
  7. ↑ Секст Емпірик, ІХ, 363
  8. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2010. Процитовано 6 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ а б 3-я Царств, IV. 30-31
  10. ↑ Євсевій Кесарійський, Приготування до Євангелія, X
  11. ↑ Суда, ω 283

Див. також