У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Мишлаєвський .
Олекса́ндр Заха́рович Мишлає́вський (12 березня 1856 , Златопіль — 1920 ) — російський генерал від інфантерії , начальник Головного управління Генерального штабу Російської імперії (1909), професор , військовий історик .
Народився 12 березня 1856 року в Златополі у дворянській сім'ї православного колезького асесора , викладача місцевого повітового дворянського училища . Хрещення відбулося у Церкві Святого Миколая 19 березня 1856 року, а хрещеними батьками стали викладач предмету «Російська мова» Златопільського повітового дворянського училища, колезький секретар Микола Васильович Матросов та місцева дворянка Юзефа Лукановська[ 1]
Батько Захар Якович Мишлаєвський (1807 — педагог . Закінчив Київську Духовну академію [ 2] 1835 -1839 навчальних роках — викладач історії Радомислянського повітового дворянського училища[ 3] [ 4] [ 5] [ 6] 1839 -1840 навчальному році — викладач історії та географії у 12 класі[ 7] 1840 -1842 навчальних роках — викладач історії та географії у чині колезький секретар [ 8] [ 9] Златополя , оскільки 1852 року вже згадується як колишній викладач місцевого повітового дворянського училища [ 10] 1853 року вся його сім'я згадується у місцевих сповідальних відомостях[ 11] 1855 -1859 навчальних роках джерелами згадується знову як викладач латинської мови місцевого повітового дворянського училища у чині титулярний радник [ 12] [ 13] 1859 -1864 навчальних роках — у чині колезький асесор [ 14] [ 15] [ 16] 1865 -1867 навчальних роках у Житомирському рабинському училищі — як викладач географії[ 17] [ 18] 1867 -1869 навчальних роках — як старший наглядач у чині надвірний радник [ 19] [ 20] 1869 -1873 навчальних роках — у чині колезький радник [ 21] [ 22] [ 23] [ 24] [ 25] [ 26]
Мати Параска Миколаївна (1811 ).
Брат Арсеній (1839 ).
Брат Григорій (1848 ), закінчив Златопільське повітове дворянське училище (випуск 1864 року[ 27]
Сестра Марія (1844 ).
Сестра Анастасія (2 жовтня 1852 , Златопіль ).
Закінчив Житомирську класичну гімназію.
1876 року закінчив 2-е військове Костянтинівське училище по 1-му розряду із скеруванням у Михайлівське артилерійське училище .
1877 року закінчив Михайлівське артилерійське училище по 1-му розряду із скеруванням у 15-у артилерійську бригаду.
1884 року закінчив Академію Генерального штабу по 1-му розряду.
На службі з 1 вересня 1874 року.
Фактично з 30 серпня 1914 року в його руках зосередилося все оперативне керівництво російськими збройними силами на Кавказі (перестарілий Воронцов-Дашков вважався Головнокомандувачем номінально). 11 грудня 1914 року він та начальник штабу генерал М. М. Юденич прибули в діючу армію і він узяв на себе командування над російськими військами. Стан справ складався не на користь 60-ти тисячної армії російських військ, так як виявився глибокий обхід 90-тисячною армією турок головних сил Кавказької армії в напрямку Сарикамиша , і він, оцінивши стан як критичний, віддав 13 грудня 1914 року наказ про відступ російських військ на Кавказі. Після цього він покинув армію і виїхав до Тифлісу . У Тифлісі, намагаючись виправдати свої дії, надав доповідь про загрозу турецького вторгнення на Кавказ, чим викликав паніку і дезорганізацію тилу армії. Однак начальник штабу генерал М. М. Юденич узяв на себе командування і, підтягнувши резерви, маневруючи та скориставшись тим, що небувалі морози призвели до 80-ти відсоткових втрат турків, розбив цей турецький корпус[ 28]
У відставці через хворобу з мундиром і пенсією (31 березня — 23 липня 1915 ).
Відкликаний з відставки у розпорядженні військового міністра (23 липня 1915 ).
Одночасно є головою Комітету у справах металургійної промисловості Особливої наради з оборони держави (25 листопада 1915 ).
Після Лютневої революції призначений товаришем (так називалась посада заступника) голови Комісії щодо поліпшення побуту військових чинів (5 березня 1917 ).
7 березня 1917 року призначений командувачем військами Казанського військового округу, але з 2 червня 1917 року знову в розпорядженні військового міністра.
1885 —1891 навчальний рік — викладач тактики та військової історії Олександрівського військового училища у чині підполковник[ 29]
Екстраординарний професор (26 серпня — 6 листопада 1898 ), ординарний професор (6 листопада 1898 — 20 січня 1905 ), заслужений професор (з 20 січня 1905 ) Миколаївської академії Генерального штабу .
Почесний член конференції Імператорської Миколаївської військової академії (17 серпня 1905 ).
1910 року — почесний член Вітебської археографічної комісії[ 30]
Почесний член Санкт-Петербурзького археологічного інституту (15 грудня 1907 ).
Почесний член Московського археологічного інституту (1 серпня 1907 ).
Засновник Російського військово-історичного товариства .
Друковані праці:
Северная война на Ингерманландском и Финляндском театрах в 1708—1714 гг. (Документы гос. архива). — Спб., 1893.(рос. дореф.)
Петр Великий. Военные законы и инструкции. — Спб., 1894.(рос. дореф.)
Петр Великий. Война в Финляндии в 1712—1714 годах. — Спб., 1896.(рос. дореф.)
Крепости и гарнизоны южной России в 1718 г. Спб., 1897.
Война с Турцией 1711 г. — Спб., 1898.(рос. дореф.)
Фельдмаршал граф Б. П. Шереметев: Военно-походный журнал 1711 и 1712 гг. СПб.: Воен.-учен. к-т Гл. штаба, 1898.(рос. дореф.)
Офицерский вопрос в XVII веке (Очерк из истории военного дела в России). СПб. Типография Главного Управления Уделов, Моховая, 40. 1899. [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос.) Две катастрофы. Суворов в Швейцарии. Петр на Пруте. — Спб., 1901.(рос. дореф.)
Северная война 1708 г. От р. Уллы и Березины за р. Днепр. — Спб., 1901.(рос. дореф.)
Военные действия в Китае. 1900—1901 гг. Ч. 1. — Спб., 1905. (рос. дореф.)
З грудня 1917 року — голова Кавказької військово-історичної комісії з узагальнення досвіду Першої світової війни на Кавказькому фронті. За деякими відомостями, розстріляний червоноармійцями під час громадянської війни в Росії .[ 31] [ 32]
Дружина
Пасербиця
Син Владислав (15 жовтня 1951 ) — полковник лейб-гвардії 3-го стрілецького полку. У ЗСПР і Російській Армії до евакуації Криму. Служив у Російському Корпусі .
↑ Державний архів Кіровоградської області. Церква Святого Миколая, м. Златопіль Черкаського округу Київської губернії. Метрична книга реєстрації актів про народження. Ф. 573 оп. 1 спр. 10 С.70зв-71 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Чудакова Мариэтта Омаровна Жизнеописание Михаила Булгакова. 1988 С. 56[Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1836 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 557 [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1837 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 650 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1838 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 645 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1839 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 585 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1840. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 592—593 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1841. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 371 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1842. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 382 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Державний архів Черкаської області. 3. Миколаївська церква, м-ко Златопіль Чигиринського повіту Златопільської волості. Ф. 403 оп. 1 спр. 2 С. 99 [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Державний архів Кіровоградської області. Церква Святого Миколая, м. Златопіль Черкаського округу Київської губернії. Сповідальні відомості за 1853 рік. Ф. 573 оп. 1 спр. 1 С.2 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Державний архів Кіровоградської області. Церква Святого Миколая, м. Златопіль Черкаського округу Київської губернії. Метрична книга реєстрації актів про народження. Ф. 573 оп. 1 спр. 10 С.70зв-71 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись всех чиновных особ в государстве на 1858—1859 год., Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. II С. 202 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в государстве на 1859 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 428 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1860-61 год. Ч. 1 С. 384 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ 1864. Адрес-календарь лиц служащих в Киевской губернии и статистический сборник. С. 116 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1865-66 год. Ч. 1 С. 371 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1866-67 год. Ч. 1 С. 389 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1868 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 424 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись нанальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1869 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 430 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1870 год. Ч. 1 С. 458 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1871 год. Ч. 1 С. 461 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1871 год. Ч. 1 С. 417 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1873 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 407 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос. дореф.) ↑ Список чиновников и преподавателей Киевского военного округа. — Київ, 1859. — С. 237. (рос. дореф.) ↑ Мишлаєвський Захар Якович (переклад.) . Предречение о падении турецкой империи, возвещенное султану Амурату аравийским звездословом Муста Эддыном, с присовокуплением к сему любопытного предсказания стошестилетнего швейцарского старца Мартына Задека о взятии Константинополя, столицы Турецкой империи, и о пророчестве, найденном на гробе Константина Великого на греческом языке с преложением оного на российской и с прибавлением предречения о том же предмете славного Иакова Спона. — Москва : тип. Августа Семена, 1828. — 42 с.(рос. дореф.) ↑ Андрієвський А. Історична записка про Златопільську гімназію до дня її п'ятдесятирічного ювілею у серпні місяці 1887 р. Київ. 1887. С. 61-66// Петербургский Генеалогический Портал [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Армяне и Первая мировая//«НОЕВ КОВЧЕГ» № 10 (240) июнь (1–15) 2014 г. [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Александровское военное училище//РІА [Архівовано 5 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Список членов Витебской археографической комиссии//Архив историка Анишчанки [Архівовано 5 грудня 2017 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ МЫШЛАЕВСКИЙ Александр Захарьевич//Министерство обороны Российской Федерации (Минобороны России)/Энциклопедия/История ведомства [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Мышлаевский Александр Захарьевич//Русская армия в Великой войне [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .] (рос.)
