Михайло Олександрович Чорторийський

Михайло Олександрович Чорторийський
Михайло Олександрович Чорторийський
герб Погоня
1571 — 1582
Попередник: Олександр Федорович Чорторийський
Наступник: Михайло Михайлович Чорторийський
 
Смерть: 1582(1582)
Країна: 1550
Рід: Чарторийські[1]
Батько: Олександр Федорович Чорторийський
Мати: Магдалена Йовановна Бранкович (в першому шлюбі — Вишневецька)
Шлюб: Софія Ходкевичd[2]
Діти: Михайло, Юрій і Софія

Михайло Олександрович Чортори́йський (пол. Michał Aleksandrowicz Czartoryski; 1550—1582) — урядник Речі Посполитої, житомирський староста (1574—1582).

Біографія

Представник знатного литовського княжого роду Чорторийських герба Погоня. Гедиминович у VIII коліні. Єдиний син князя Олександра Федоровича Чорторийського (1517–1571), волинського воєводи (1566–1571), і Магдалени (Йовановни) Бранкович (Деспотовни) (пом. 1575).

У 1571 році після смерті свого батька успадкував його володіння на Волині. У 1574 році отримав посаду житомирського старости.

Волинський воєвода князь Богуш Федорович Корецький передав свого молодшого сина Йоахіма під опіку князю Михайлу Чорторийському, якого в березні 1573 року обрали послом від Волинського воєводства на елекційний сейм.

Перебував у дружніх стосунках із знатним московським князем-перебіжчиком Андрієм Михайловичем Курбським, кревським старостою та ковельським державцем.

Духівниця князя Михайла Чорторийського від 22 лютого 1582 року згадується в документах, виявлених під Володимирські міські книги князем Юрієм Михайловичем Чорторийським від 1 січня 1605 року[3].

Сім'я

Після 1568 одружився з Софією Юріївною Ходкевич (пом. після 1602), дочкою троцького каштеляна Юрія Олександровича Ходкевича (пом. 1569) і Євгенії Іванівни Горностай (пом. 1557). Діти:

  • Михайло Михайлович Чорторийський (пом. бл. 1600),
  • Юрій Михайлович Чорторийський (пом. 1606), останній князь зі старшої лінії роду Чорторийських,
  • Софія Михайлівна Чорторийська (пом. до 1605), дружина волинського хорунжого Вацлава Боговитина Шумбарського.

Після смерті чоловіка Софія Юріївна стала дружиною кам'янецького каштеляна Рафала Сенявського (пом. 1592)

Примітки

  1. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 27–28.
  2. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 27.
  3. ↑ Архів Південно-Західної Росії. — Ч. 7. — Т. I.

Посилання

Леонтій ВОЙТОВИЧ. КНЯЗІВСЬКІ ДІНАСТІЇ СХІДНОЇ ЄВРОПИ [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]