Миро Гавран

Миро Гавран
хорв. Miro Gavran
Народився3 травня 1961(1961-05-03)[1][2] (63 роки)
Трнава (Горні Богичевці), Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ
Країна Хорватія
Діяльністьписьменник, сценарист, драматург
Сфера роботитворче та професійне письмоd[3]
Alma materАкадемія драматичного мистецтва
Мова творівхорватська
Нагороди
Сайт: mirogavran.com
CMNS: Миро Гавран у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Миро Гавран (хорв. Miro Gavran; нар. 3 травня 1962, Трнава (Горні Богичевці)) — хорватський прозаїк, драматург, автор книг для дітей.

Біографія

Гавран — один із найвидатніших хорватських авторів свого покоління. Після навчання в Академії театру, кіно і телебачення в Загребі він працював з 1986 по 1992 рік спочатку драматургом, згодом художнім керівником у відомому Teatar & TD. Протягом десяти років основною діяльністю Миро Гаврана було письменництво і він став найпоширенішим сучасним хорватським драматургом. Дебютував у 1983 році разом з Креонтовою Антігоною. Відтоді він представив понад 30 п'єс, які були виконані на національних та міжнародних сценах. Один з його найбільших успіхів був у 1999 році зі світовою прем'єрою своєї вистави Королі та наречені в театральному центрі Юджина О'Нілла у Вотерфорді, штат Коннектикут, США. Маючи кілька романів і книг для дітей і підлітків, Миро Гавран також зустрів великий резонанс як оповідач, як в критиці, так і в читачів. Його роман Джудіта (2001) був номінований на Міжнародну літературну премію IMPAC у 2003 році. Праці Миро Гаврана перекладені на понад 30 мов світу. Миро був удостоєний Міжнародної літературної премії Центральноєвропейського часу як кращий центрально-європейський письменник року (1999). У 2003 році він отримав нагороду Європейського руху в Загребі за винятковий внесок у просування культурних, європейських цінностей. Зі своєю дружиною, актрисою Младеною Гавран, автор заснував восени 2002 року театр GAVRAN в Загребі, де він і живе.

Вручення премії «Алоїз Мок Європа» Миро Гаврану Міхаелем Шпінделеггером (2017)

У 2016 році він отримав орден князя Браніміра з коміром за свою роботу. У 2017 році він був удостоєний премії «Алоїз Мок Європа»[5].

Твори

Романи

  • Забутий син
  • Як ми зламали ноги
  • Клара
  • Маргіт
  • Джудіт
  • Іван Хреститель
  • Понтій Пілат
  • Єдиний свідок краси
  • Друг Кафки
  • Трохи птахів і одне небо

Театральні постановки

1983. Антигона Креона

1986. Ніч богів

1988. Джордж Вашингтон любить

1989. Чехов прощається з Толстим

1990. Роялті та шахраї

1991. Чоловік моєї дружини

1993. Пацієнт доктора Фрейда

1994. Шекспір і Елізабет

1995. Смерть актора

1997. Забудьте Голлівуд

2000. Все про жінок

2003. Як вбити президента

2005. Нора в наш час

2006. Все про чоловіків

2007. Паралельні світи

2008. Секрет Грети Гарбо

2009. Найбільш божевільне шоу у світі

2011. Пари

2012. Лялька

Визнання

Премії Центрально-європейський час (1999), Європейське коло (2003) та інші нагороди. Твори письменника перекладені на 25 мов. Його п'єси йдуть у театрах різних країн — від Бомбея до Буенос-Айреса, від Роттердама до Вашингтона. З 2003 в словацькому місті Трнава організований фестиваль п'єс Миро Гаврана — Гавранфест.

Література

  • Muzaferija G. Kazališne igre Mire Gavrana. Zagreb: Hrvatski centar ITI-UNESCO, 2005

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  3. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Шюссель і Шпінделеггер вітають Ферреро-Вальднера та Миро Гаврана з премією «Алоїз Мок Європа» [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.]. Оголошення від 22 грудня 2017 року, завантажено 28 грудня 2017 року.

Посилання