Марія Миронова народилася 24 грудня 1910 (6 січня 1911) року (за іншими джерелами — 25 грудня 1910 (7 січня 1911) року[2]) в Москві, в родині шкільної вчительки Єлизавети Іванівни (1876—1937) та службовця Володимира Миколайовича Мироновых (1881—1950).[3].
У 1927—1931 роках — актриса МХАТУ 2-го. У 1932—1936 роках — Московського мюзик-холу. У ці роки грала в Московському театрі оперети та Московському театрі транспорту (нині Московський драматичний театр імені Миколи Гоголя). Потім у 1938—1946 роках працювала в Московському театрі естради і мініатюр (нині театр «Ермітаж»). У 1947 році грала в Камерному театрі під керівництвом А. Таїрова.
Під час Другої світової війни Марія Миронова грала на фронті в акторських бригадах.
На початку 1928 року вперше вийшла на сцену Колонного залу Будинку Спілок як естрадна актриса з розповідями Антона Чехова. За довгі роки роботи на естраді, актриса яскравого обдарування, створила чимало комедійних і гостро сатиричних образів (естрадні вистави «Говорять листи», «Ви їх пізнаєте», «Справи сімейні» (1954), «Плями» (1959), «Чоловіки та жінки» (1971), «Номер у готелі» (1976), «Вовки в місті» Лева Шейніна (1964)). Виконувала монологи, які писали для неї Аркадій Арканов,Григорій Горін, Семен Альтов, Олександр Володарський, Мар'ян Бєлєнький тощо.
З 1948 року працювала в дуеті зі своїм чоловіком, естрадним актором Олександром Менакером, з 1952 року — у створеному ними Театрі двох акторів. З 1954 року дует «Миронова та Менакер» — у Московському театрі естради.
У різний час співпрацювала з «Москонцертом».
Більше ста записів естрадних мініатюр, інтермедій, вистав за участю актриси зберігається в колекції радіофонду, включаючи таких відомих авторів, як Михайла Зощенка, Михайла Ардова, Леоніда Ленча, Володимира Полякова, Бориса Ласкіна, Володимира Диховічного, Моріса Слободського[4].
З 1990 року — актриса Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова («Табакерка»). У 1995 році відбувся її бенефіс у театрі «Школа сучасної п'єси».
Востаннє актриса вийшла на сцену у виставі «Йшов старий від баби» Семена Злотнікова.
Перший чоловік — Михайло Якович Слуцький (1907—1959) — кінорежисер, сценарист і оператор документальних фільмів. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954).
Б.М. Поюровский. Мария Миронова. Александр Менакер… В своём репертуаре. — М: ГЦТМ им. А.А. Бахрушина, 2011. — 498 с. — (Бахрушинская серия). — 3000 экз. — ISBN 978-5-901977-32-3. (рос.)