Маґдалена Абаканович народилася 20 червня1930 у Фалентах в польсько-російській родині (її батько мав частково татарське походження), яка мала дворянське коріння. Після Другої світової війни родина художниці переїхала до міста Тчева.
У 1954 році закінчила Академію мистецтв у Варшаві. Під час навчання Абаканович висловлювала незгоду з єдиним тогочасним напрямком у мистецтві — соцреалізмом, оскільки вважала його занадто консервативним[15]. Під час навчання Магдалина особливо цікавилася трафаретним друком, дизайном текстилю та волокна.
У 1967 році Маґдалена Абаканович почала роботу над серією абаканів — композицій з гобелену, які мали форму тривимірних людських тіл або земної поверхні розміром до 4 метрів. Ці роботи принесли світову відомість скульпторці[16].
У 1970-тих вона створила низку монументальних абстрактних скульптур з використанням грубих тканин, зокрема, серію Голови (1973 — 1975) з великої кількості людських голів без облич, серію Зміни (1974 — 1975) з 21 сидячої фігури без голів, Спини (1975 — 1980), що являють собою 80 різних людських тулубів, Катарсис (1984 — 1985) та інші. За задумом мисткині, ці скульптури показували місце людини у тогочасному комуністичному суспільстві.
Наприкінці 1980-тих Абаканович почала широко використовувати у своїй творчості бронзу, а також дерево та камінь. Найвідоміші роботи цього періоду: Бронзовий натовп (1990 — 1991), Воєнні ігри, що являють собою групу стовбурів дерев без гілок, композиція Неопізнані (2002 — 2003), створена до 750-річчя Познані та монументальний комплекс Агора (2004 — 2006) у Чикаго.