Матей Микита

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Микита.
о. Матей Микита, ЧСВВ
Михаїл
Протоігумен Провінції святого Миколая (1869—1885)
Загальна інформація
Народження20 вересня 1802(1802-09-20)
с. Гава, Саболцький комітат, Угорське королівство, нині Гававенчелло, Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина
Смерть18 березня 1885(1885-03-18) (82 роки)
м. Мукачево
ОсвітаМукачівський монастир, Маріяповчанський монастир
Служіння в церкві
ТитулРадник консисторії Мукачівської єпархії
КонфесіяМукачівська греко-католицька єпархія
Рукоположення1828
Постриг1826
(довічні обіти в ЧСВВ)

Матей Микита (хресне ім'я Михаїл; 20 вересня 1802, Гава — 18 березня 1885, Мукачево) — церковний діяч, священник-василіянин, протоігумен василіянської провінції святого Миколая на Закарпатті (1869—1885).

Життєпис

Народився 20 вересня 1802 року в селі Гава Саболцького комітату, нині Гававенчелло, Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина. Середні студії розпочав у Великому Каролі, а продовжив у Великому Варадині, де отримав атестат зрілості. У 1823 році вступив на новіціят до Краснобрідського монастиря. Вічні монаші обіти склав 1826 році. Курс філософії завершив у Мукачівському монастирі, а на богословські студії перейшов до монастиря в Маріяповчі[1].

У 1828 році, ще під час богословських студій, був висвячений єпископом Олексієм Повчієм на священника. Рік пізніше був призначений до праці при Краснобрідському монастирі, звідки в 1833 році його переведено на економа до Маріяповч. На посаді економа Маріяповчанської обителі був аж до 1852 року, коли його поставлено ігуменом Біксадського монастиря[ro]. Чотири роки пізніше перейшов на посаду ігумена в Маріяпоч, виконуючи одночасно обов'язки провінційного радника. У 1869 році на Краснобрідській капітулі був обраний на уряд протоігумена, крім того єпископ Степан Панкович призначив його радником консисторії Мукачівської єпархії[2].

Помер 18 березня 1885 року в Мукачівському монастирі на 83 році життя.

Примітки

  1. ↑ Атанасій В. Пекар, ЧСВВ. Нариси історії Церкви Закарпаття, том ІІІ… — C. 203.
  2. ↑ Атанасій В. Пекар, ЧСВВ. Нариси історії Церкви Закарпаття, том ІІІ… — C. 203—204.

Джерела


Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.