Марія Луїза Ганноверська
Марія Луїза Ганноверська (нім. Maria-Luise von Hannover), повне ім'я Марія Луїза Вікторія Кароліна Амалія Александра Августа Фредеріка (нім. Marie Louise Victoria Caroline Amalie Alexandra Augusta Friederike von Hannover und Cumberland), 11 жовтня 1879 — 31 січня 1948) — британська принцеса з Ганноверської династії, донька кронпринца Ганноверу та герцога Кумберленду й Тевіотдейлу Ернста Августа II та данської принцеси Тіри, дружина титулярного великого герцога Бадену Максиміліана, матір титулярного великого герцога Бадену Бертольда. БіографіяНародилась 11 жовтня 1879 року у Гмундені в Австро-Угорщині в часи правління Франца Йосифа I. Стала первістком в родині кронпринца Ганноверу Ернста Августа II та його дружини Тіри Данської, з'явившись на світ за дев'ять з половиною місяців після їхнього весілля. Мешкала родина у Гмундені, куди Ганноверське сімейство переїхало після анексії королівства Пруссією у 1866 році. Батько носив титул кронпринца Ганноверу, однак фактично був титулярним королем. Жили вони на кошти, які король Георг V, дід Марії Луїзи, встиг у свій час розмістити в банках Англії. У дівчинки згодом з'явились дві молодші сестри та три брати. У 1886 році родина переселилася до новозбудованого Кумберлендського замку.[1][2] Батько був домосідом, займався вивченням давного мистецтва та полюбляв бавитися з дітьми. Матір зрідка відвідувала сімейні зібрання данської родини у Фреденсборгу та періодично брала разом із собою дітей. Кілька разів їх у Гмундені навідувала російська імператриця Марія Федорівна, частим гостем був імператор Франц Йосиф I. Однак, загалом сімейство мешкало досить усамітнено. У 1892 році їхнє фінансове становище покращилося, коли Ернст Август отримав відсотки Вельфського фонду, який складався з конфіскованих активів королівства Ганновер.[3] У 20 років Марія Луїза взяла шлюб із 33-річним принцом Максиміліаном Баденським. Весілля відбулося 10 липня 1900 у Гмундені. Церемонія була проведена у День народження нареченого. Максиміліан був двоюрідним племінником правлячого великого герцога Бадену Фрідріха I.[4] Пара оселилися у палаці Принца Макса в Карлсруе[5][6]. У них народилося двоє дітей. У 1907 році Максиміліан став кронпринцом Бадену.[7] Через поганий стан здоров'я участі у Першій світовій війні він не брав. У 1918 році як рейхсканцлер Німецької імперії оголосив зречення імператора та подав у відставку. Після цього була проголошена Веймарська республіка. Від 1919 року родина мешкала у Залемі, де Максиміліан займався справами заснованої ним школи.[8] Їхньою резиденцією стало колишнє цистерціанське абатство, яке від 1802 року носило назву замок Залем. У серпні 1928 року помер колишній великий герцог Бадену Фрідріх II та його титул офіційно перейшов до чоловіка Марії Луїзи. Він, в свою чергу, пішов з життя наступного року, передавши його їхньому синові. Марія Луїза пережила Максиміліана на 18 років і пішла з життя 31 січня 1948 року в Залемі. Похована разом із ним у Залемі на родинному цвинтарі.[9] РодинаЧоловік — Максиміліан Баденський Діти:
Титули
ГенеалогіяПримітки
Посилання
|