Марійчин Андрій Ількович

Андрій Марійчин
Загальна інформація
Народження12 грудня 1914(1914-12-12)
с. Мошківці, Калуський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть16 квітня 1946(1946-04-16) (31 рік)
с. Дорогів, Галицький район, Станіславська область
Громадянство Українська держава (1941)
Псевдо«Тютюнник»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
Формування
Командування
Командир сотні «Вітрогони» (відділ 82) в ТВ-23 «Магура»

Андрій Ількович Марійчин (псевдо: «Циган», «Тур», «Тютюнник») (12 грудня 1914, с. Мошківці, Калуський район, Івано-Франківська область — 16 квітня 1946, с. Дорогів, Галицький район, Івано-Франківська область) — командир сотні УПА «Вітрогони».

Життєпис

Народився 12 грудня 1914 року в селі Мошківці Калуського повіту Королівства Галичини та Володимирії (тепер Калуського району Івано-Франківської області) у селянській родині. Тут Андрій закінчив школу, в 1931 році поступив у Самбірську ремісничу школу, рік учився на коваля, далі повернувся додому і підробляв у місцевій кузні. У 1934-1936 рр. служив у Польському війську.

Брав активну участь у просвітницькій роботі в селі, був засновником «Пласту» і товариства «Відродження».

В 1939 р. мобілізований на польсько-німецьку війну, однак його частина була розбита і повернувся додому, уникаючи відступаючих польських військ. За «перших совітів» влаштувався на роботу в ремісничій школі в Калуші, тут вступив до місцевого осередку ОУН, очолював «п'ятірку» ОУН.

Ставши свідком розстрілу німцями підпільників ОУН 4 листопада 1943 р. на ринковій площі, вирішив іти в повстанці. Тоді у Войнилівських лісах формувалася сотня Ромка «Заграва», у якій був призначений бунчужним. Після закінчення старшинської школи «Олені» на Долинщині (другий випуск) Андрій Марійчин-«Тютюнник» отримав ступінь старшого булавного. 5.01.45 отримав завдання формувати сотню — так став командиром сотні «Вітрогони» (відділ 82).

Після року запеклих боїв 26 грудня 1945 року переведений у теренову мережу на організаційну роботу. Спочатку перебував у рідному селі у криївці станичного, далі перебрався в сусіднє село Дорогів. Тут загинув 16 квітня 1946 року в бою проти більшовиків під час облави.

Вшанування

У квітні 1996 р. односельці на місці загибелі встановили й освятили хрест-пам'ятник Андрієві Марійчину. Щороку тут проводиться панахида.

Див. також

Посилання