uk %D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D1%87 %D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 %D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Володимир Васильович Марусич
Володимир Васильович Марусич;
Сержант
Загальна інформація
Народження	17 листопада 1978; с. Солоне, Заліщицький район Тернопільська область
Смерть	6 листопада 2014 (35 років); Кримське поблизу м. Лисичанськ, Луганська область
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	24 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Бахмутку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Почесний громадянин Тернопільської області
	Марусич Володимир Васильович у Вікісховищі

Володимир Васильович Марусич (17 листопада 1978, с. Солоне Заліщицького району Тернопільської області — 6 листопада 2014, Кримське Луганської області) — український військовик, сержант, оператор-навідник БМП 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів), загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

У 1985–1994 роках навчався у Солонській школі. У 1994–1998 роках навчався у Чернівецькому професійному художньому училищі за спеціальністю майстер художньої обробки деревини.

У 1999 році був призваний в ряди Збройних сил України. Службу проходив у танкових військах на Чернігівщині. У 2003 році знову пішов у військо на службу за контрактом. Опісля проживав у Солоному.

Володимир Марусич був членом ГО «Самооборона Заліщицького району», чатовим 4-ї чоти. 21 серпня 2014 року був призваний під час третьої хвилі мобілізації та призначений на посаду гранатометника 12 механізованої роти 4-го механізованого батальйону 24 ОМБР, підготовку проходив на полігоні у Львівській області.

Загинув 6 листопада 2014 року біля села Кримське Луганської області під час мінометного обстрілу бойовиками взводного опорного пункту. Міна, внаслідок прямого попадання, повністю зруйнувала бліндаж, де знаходився сержант Марусич. Похований 12 листопада в рідному селі^[1].

Батько Василь Петрович помер у 2009 році, мати Марія Йосипівна — вчителька місцевої школи. У сім'ї разом із ним зростали старша сестра Світлана, молодші брат Ігор та сестра Галина.

Відзнаки та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня^[2]. Відзнаку вручив голова Тернопільської ОДА Степан Барна 8 травня 2015 року під час поминальних заходів біля статуї «Материнський поклик» у Старому Парку м. Тернополя.^[3]

почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)^[4];

На початку листопада 2015 року в ЗОШ Солоне Заліщицького району, де він навчався, відбулася посвята меморіальної дошки на фасаді школи його честі.

Див. також

Примітки

↑ Марусич Володимир Васильович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 18 квітня 2024.
↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ 4 бійцям з Тернопільщини присвоєно орден «За мужність» III ступеня [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської ОДА, 8 травня 2015
↑ Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 513 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Марусичу Володимиру Васильовичу (посмертно)».

Джерела

Кошіль, І. Мріяв створити власну сім'ю. Не встиг... / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 43 (12-18 лист.). — С. 1.
Перун, В. Короткий відпочинок став вічним / В. Перун // Вільне життя плюс. — 2014. — № 92 (14 лист.). — С. 3 — (Втрата).
Вістовський, О. Загинув патріот / Олег Вістовський // Колос. — 2014. — № 98-99 (21 лист.). — С. 4.

Посилання

Тернопільщина втратила в АТО ще одного бійця [Архівовано 4 січня 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль), 10 листопада 2014.
На Тернопілля знову прийшла сумна звістка // Сайт Тернопільської облради, 10 листопада 2014
Пізно вночі привезуть тіло загиблого в АТО Володимира Марусича. Жителів області просять зустріти Героя // Свобода, 11 листопада 2014.
Тернопільщина сумує за бійцем АТО Володимиром Марусичем [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль), 11 листопада 2014.
У зоні АТО загинув патріот з Тернопільщини, боєць 24 бригади // Online Львів, 11 листопада 2014 — з посиланням на редакцію Заліщицької районної газети «Колос».
На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО герою [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.].
Марусич Володимир Васильович [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Марусич Володимир Васильович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 18 квітня 2024.

[2] Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[3] 4 бійцям з Тернопільщини присвоєно орден «За мужність» III ступеня [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської ОДА, 8 травня 2015

[4] Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 513 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Марусичу Володимиру Васильовичу (посмертно)».

[1]

[2]

[3]