Маркус Еміль Йосипович

Маркус Еміль Йосипович
Народження27 вересня (10 жовтня) 1910 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть3 листопада 1985(1985-11-03) Редагувати інформацію у Вікіданих (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБерковецьке кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Підполковник
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений діяч мистецтв УРСР

Еміль (Самуїл) Йосипович Ма́ркус (нар. 10 жовтня 1910, Ромни — пом. 3 листопада 1985, Київ) — радянський військовий диригент, підполковник.

Біографія

Народився 27 вересня [10 жовтня] 1910(19101010) року у місті Ромнах (тепер Сумська область, Україна). З 1920 року служив в Червоній армії музикантом. 1937 року закінчив Київську консерваторію по класу віолончелі та диригування.

З 1938 року очолював оркестр Київського танко-технічного училища. В 1941 році, коли училище евакуювалося на Урал в місто Кунгур, створив при навчальному підрозділі великий за штатом музичний колектив (понад 100 осіб). У 1945 році, разом з диригентом Дем'яном Лукичем Літновським створив в Києві зразковий оркестр штабу Червонопрапорного Київського військового округу, де протягом 19451953 та 19631969 років працював начальником-диригентом, а у 19691975 роках — начальником військово-оркестрової служби, художнім керівником. В період з 1953 по 1963 рік працював у Києві керівником оркестрів військових училищ і гарнізонів.

Могила Еміля Маркуса

Помер у Києві 3 листопада 1985 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 93).

Відзнаки

Примітки

  1. Пам'ять народу. [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література