Марин Држич

Марин Држич
Marko Marulić
Пам'ятник Марину Држичу в місті Дубровнику
Народився1508(1508)
Дубровник, тепер Хорватія
Помер2 травня 1567(1567-05-02)
Венеція, тепер Італія
ПохованняСобор Санті-Джованні е Паоло Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Рагузька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьхорват
Діяльністьпоет, гуманіст
Мова творівхорватська
Напрямокренесанс, петраркізм
Жанрдраматургія, поезія
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Марин Држич у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Див. також: Марин

Марин Држич (хорв. Marko Marulić, МФА: [mâriːn dř̩ːʒitɕ]; 1508, Дубровник, тепер Хорватія — 2 травня 1567, Венеція, тепер Італія) — хорватський поет і драматург, вважається найкращим представником літератури Хорватського Ренесансу.

Життєпис

Народився у великій і забезпеченій родині (мав 6 сестер і 5 братів) в місті Рагуза (сучасний Дубровник). Држич вчився на священика і здобув сан. Був висвячений в 1526 році і направлений в 1538 році до Сієни (Тоскана) з метою вивчення канонічного права, де його результати навчання були посередніми. Завдяки його дружелюбству і надзвичайно позитивній вдачі, йому вдалося підкорити серця своїх однокурсників і професорів, і врешті його обрали на посаду ректора університету. Втративши інтерес до навчання, Марин Држич повернулася в Рагузьку республіку в 1543 році.

На батьківщині він заприятелював з австрійським авантюристом Кристофом Роґендорфом (Christoph Rogendorf), який склав йому протекцію для потрапляння до двору у Відні. Після короткого перебування там, Држич повернувся в рідне місто. Серед життєвих перепитій Марина Држича — зв'язок з групою дубровницьких злочинців, подорож до Константинополя і коротка поїздка до Венеції. Після кар'єри музиканта і перекладача, нотаріуса і церковного музики, він навіть був змовником. Переконанвшись, що Рагузою управляло невелике коло елітарної аристократії, схильне до тиранії, він намагався переконати у п'яти листах (чотири з яких збереглися) могутню родину Медічі у Флоренції допомогти йому скинути уряд у його рідному місті, але вони не відповіли. Марін Држич раптово помер у Венеції в 1567 році. Він був похований у венеціанській церкві св.св. Іоанна і Павла.

Твори

Літературний доробок Држича охоплює багато жанрів: ліричну поезію, пасторалі, політичні листи і брошури, а також комедії. Рання інтимна лірика Држича написана в дусі сонетів Франческо Петрарки. Хоча його пасторалі (Grizula, Tirena та Venera i Adonis), як і свого часу, високо цінуються як майстерні взірці жанру, а пасторалі, що мають художню форму, практично зникли зі сцени.

Однак, комедії Држича є одними з найкращих у літературі європейського Ренесансу. Як і в інших авторів комедій, таких як Лопе де Вега чи Мольєр, комедії Држича сповнені життєдайної сили, жаги до життя і почуттів, уславлюють кохання, особисту свободу і щирість, глузують з жадібності, егоїзму та тиранії, як у сім'ї, так і в державі.

Драматичні твори:

  • Pomet (втрачена комедія), 1548;
  • Tirena (пасторальна віршована драма), 1549;
  • Novela od Stanca (карнавальні ігри), 1550;
  • Venere i Adon або Pripovijes kako se Venere božica užeže u ljubav lijepoga Adona u komediju stavljena (рустикально-міфологічна віршована драма), 1551;
  • Dundo Maroje (комедія у прозі), 1551;
  • Džuho Kerpeta (пасторально-рустикальна драма у прозі або комедія, що збереглася у невеликому фрагменті), 1554 (?);
  • Skup (комедія у прозі), 1555 (?);
  • Grižula або Plakir (рустикально-міфологічна драма у віршах і прозі), 1556;
  • Tripče de Utolče (комедія у прозі), (?);
  • Arkulin (комедія у прозі), (?);
  • Pjerin (комедія, збергіся фрагмент), (?);
  • Hekuba (трагедія, адаптація Евріпідової трагедії), 1559.
Обкладинка 3-го видання книги М. Држича Pjesni, озаглавленої Tirena comedia Marina Darxichia, Венеція, 1630, що містить петраркістські поезії та п'єси.

Поезія:

  • Pjesni
  • U smrt od Fjore Martinove Šumičić
  • Epithaphio
  • Svitlom i vridnomu vlastelinu Sabu Nikulinovu Marin Držić
  • Tužba Ljubmira od komedije Tirene
  • Prolog drugi komedije prikazane u Držić na piru

Небелетристичні дописи:

  • Predstavka senatu Sijenske Republike
  • Jedan rektorski dopis iz Siene
  • Izjava u parnici braće Primovića
  • Politička pisma

Пам'ять

З моменту здобуття незалежності Хорватії існує театральна нагорода — премія Марина Држича[1]. Парламент Хорватії також проголосив 2008 рік роком Марина Држича з нагоди 500-річного ювілею від дня народження драматурга[2]. У Загребі на честь Марина Држича названо проспект.

Існує український переклад комедії «Дундо Марое» (перекладач Л. Ткаченко, «Всесвіт» № 7 за 1965 рік)[3].

Виноски

  1. ↑ Year of Marin Držić. Архів оригіналу за 10 січня 2008. Процитовано 1 липня 2011.
  2. ↑ Držić's Year. Архів оригіналу за 20 травня 2008. Процитовано 1 липня 2011.
  3. ↑ Гримич В. Г. Држич Марин // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. . — С. 110

Джерела та література

Посилання