Марек Гласко
Ма́рек Гла́ско (пол. Marek Hlasko; 14 січня 1934, Варшава — 14 червня 1969, Вісбаден) — польський письменник. БіографіяДитинство, навчанняЄдиний син у родині. Дітей у родині Гласків хрестили пізно, майбутній письменник був охрещений 26 грудня 1935 року. Батьки розлучилися у 1937 році. Через два роки помер батько. Під час німецької окупації мешкав з матір'ю у Варшаві, аж до поразки Варшавського повстання. Складними шляхами сім'я перебралася у 1946 році до Вроцлава. На шляху до Вроцлава в Білостоку мати вдруге вийшла заміж (шлюб цівільний), відносини з вітчимом у хлопчика не склалися. Він гостро пережив роки війни. В подальшому він писав у автобіографічних творах: «Вчився мало і погано, відрізнявся бунтарським духом». В 1948 році закінчив загальноосвітню школу ім. Марії Конопницької у Вроцлаві. З подальшим навчанням не складалося: два місяці вчився у торгово-адміністративній школі у Вроцлаві, потім рік у Легніці в школі Робітничого товариства друзів дітей. З вересня 1949 до січня 1950 навчався у Театрально-технічному ліцеї у Варшаві, звідки був виключений «за систематичне нехтування шкільними правилами, та порушенням порядку кримінального характеру, а також за деморалізуючий вплив на колег». Шоферська працяПодальша доляЗ 1951 жив у Варшаві, займався журналістикою. Дебютував — і з великим успіхом — книгою оповідань у 1954. Став широко відомий серед молоді як легенда свого покоління. Виїхав на захід в 1958, публікувався в паризькому видавництві Єжи Ґедройця «Культура». Важко сумував за Польщею, багато пив, був непримиренний в думках, украй неврівноважений в поведінці (його нерідко порівнювали з Джеймсом Діном, на якого Гласко був навіть зовні схожий). Жив у Франції, Італії, Швейцарії, ФРН, Ізраїлі, США. З 1960 був одружений з німецькою кіноакторкою Сонею Ціманн (вона виконувала одну з двох головних ролей у фільмі Александера Форда «Восьмий день тижня» (1958), знятому за сценарієм Гласко і Форда). У 1964 двічі робив спроби самогубства. Не раз конфліктував з поліцією, декілька разів його відправляли до психіатричних клінік. Подружжя розійшлося в 1966. У 1969 р. Письменник наклав на себе руки в готельному номері, прийнявши велику дозу снодійного і алкоголю. У 1975 його прах був перевезений до Варшави. У Польщі книги Гласко знову стали публікувати з 1983. ТворчістьАвтор гострокритичних, безвихідних за світовідчуттям новел і повістей «Всі відвернулися» (1963), «Обернений в Яффі» (1966), роману «Сова, дочка пекаря» (1968). Автобіографічна книга про початок шляху «Красиві, двадцятирічні» (1966). ВизнанняБагато творів Гласко було екранізовано в Польщі, ФРН, США, зокрема — після його смерті. Твори
Публікації українською
Найсвятіші слова. Повість. [Архівовано 28 лютого 2005 у Wayback Machine.]
Публікації російською
Література про письменника
Посилання
Примітки |