Марго Кіддер
Маргарет Рут (Марго) Кіддер (англ. Margaret Ruth 'Margot' Kidder; 17 жовтня 1948 — 13 травня 2018) — канадсько-американська акторка, продюсерка та активістка, кар'єра якої охоплює п'ять десятиліть. Серед її нагород три канадські премії «Джині», премії «Еммі» і «Сатурн». Попри роботу в ряді кіно- і телевізійних проєктів, Кіддер найбільш відома втіленням Лоїс Лейн у серії фільмів про Супермена, з'явившись у перших чотирьох частинах. ЖиттєписНародилася 17 жовтня 1948 року в Єллоунайфі, Канада. Її мати була вчителькою історії, батько — інженером і фахівцем з вибухових речовин. Як акторка дебютувала в драмі «The Best Damn Fiddler from Calabogie to Kaladar» 1968 року. Першим серйозним проєктом з її участю стала американська комедія «Весело, весело». У 1970 році переїхала жити у Нью-Йорк. У 1973-му вийшов культовий трилер «Сестри» режисера Браяна Де Пальми, який додав Кіддер популярності. 75-му Кіддер з'явилася в березневому випуску журналу «Playboy». Чорно-білий знімок зробив фотограф Дуглас Кіркланд, а супровідну статтю написала вона сама. Після народження дочки Кіддер зробила перерву у кар'єрі. Повернулася на екрани у 1978 році роллю Лоїс Лейн у фільмі «Супермен». Згодом з'явилася у двох сиквелах фільму. У 1979 році вийшов горор «Жах Амітивіля», який закріпив за Кіддер статус однієї з провідних голлівудських акторок. Фільм зібрав у США $86 млн касових зборів. Сама Кіддер набагато пізніше назвала картину «шматком лайна». У 2000-му знялася в драмі «Апокаліпсис 3: Знак звіра». У грудні 2002-го зіграла у п'єсі «Монологи вагіни»; гастролювала з виставою протягом двох років. Кіддер знялася в детективі на гей-тему «По іншу сторону, смерть» 2008 року і погодилася на роль другого плану в горорі Роба Зомбі «Геловін 2». У 2015-му акторка удостоїлася премії «Еммі» в категорії «Визначний виступ в дитячій програмі» — за роль в серіалі «Р.Л. Стайн: Час привидів». Маргарет Кіддер померла уві сні 13 травня 2018 року в своєму будинку в Лівінгстоні, штат Монтана, у віці 69 років. Особисте життяУ 1990-му Кіддер потрапила в аварію і два роки провела в інвалідному кріслі. Акторка працювала над автобіографією, коли її лептоп, який підхопив вірус, вийшов з ладу, через що вона втратила всі записи, зроблені за останні три роки. Кіддер прилетіла в Лос-Анджелес, розраховуючи на те, що фахівці з вилучення даних зможуть їй допомогти. Але відновити файли не вдалося. Акторка впала у депресію і зникла на чотири дні. Її знайшли у дворі одного з приватних будинків. Департамент поліції Лос-Анджелеса доставив її в медцентр з вибитими коронками, як з'ясувалося, в результаті спроби зґвалтування. Після лікування Кіддер повернулася у кінематограф. Кіддер зустрічалася з колишнім канадським прем'єр-міністром П'єром Трюдо, режисером Стівеном Спілбергом, сценаристом і режисером Томом Манкієвічем та актором і коміком Річардом Прайором. Вона тричі була одружена і тричі розлучалася. Від першого чоловіка, американського романіста Томаса Макгвейна, народила дочку Меггі в 1976 році. Другий шлюб з актором Джоном Гердом тривав шість днів. У 1983—1984 роках була одружена з французьким режисером Філіпом де Брока. Після розлучення заявила, що вважає за краще компанію своїх собак. ФільмографіяФільми
Примітки
Посилання
|