Маргарита Саксонська (1469—1528)

Маргарита Саксонська
нім. Margarete von Sachsen
Маргарита Саксонська
Маргарита Саксонська
Портрет Маргарити Саксонської, Королівська колекція
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу
княгиня-консорт Люнебургу
Початок правління:27 лютого 1487
Кінець правління:1520
Попередник:Анна Нассау-Діленбурзька
Наступник:Софія Мекленбург-Шверінська
Дата народження:4 серпня 1469(1469-08-04)
Місце народження:Майсен
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:7 грудня 1528(1528-12-07) (59 років)
Місце смерті:Веймар, Священна Римська імперія
Чоловік:Генріх I
Діти:Анна, Єлизавета, Оттон, Ернст, Аполлонія, Анна, Франц
Династія:Веттіни, Вельфи
Батько:Ернст I
Мати:Єлизавета Баварська

Маргарита Саксонська (нім. Margarete von Sachsen, 4 серпня 1469 — 7 грудня 1528) — саксонська принцеса з Ернестинської лінії Веттінів, донька курфюрста Саксонії Ернста I та баварської принцеси Єлизавети, перша дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу, князя Люнебургу Генріха I.

Біографія

Народилась 4 серпня 1469 року у Майсені. Була шостою дитиною та другою донькою в родині курфюрста Саксонії Ернста I та його дружини Єлизавети з Баварсько-Мюнхенського герцогства. Мала старшу сестру Крістіну і братів Фрідріха, Ернста, Адальберта та Йоганна. Згодом сімейство поповнилося молодшим сином Вольфгангом, який прожив лише п'ять років.

Шлюб батьків був щасливим.[1] Матір значною мірою відповідала за ретельне виховання дітей та їхню освіту. В останні роки життя важко хворіла. Пішла з життя, коли Маргариті було 14. Батько, відомий як людина з добрим характером і визначними чеснотами, незважаючи на деяку запальність,[2] більше не одружувався. У 1482 році він успадкував Тюрингію, однак, через невдоволення брата Альбрехта, розділив землі із ним згідно Лейпцизького договору, чим дуже послабив позиції Саксонії в імперії.[3] Невдовзі після цього помер, впавши з коня.

Портрет Генріха Брауншвейг-Люнебурзького

У 17-річному віці Маргарита була видана заміж за 18-річного герцога Брауншвейг-Люнебургу, князя Люнебургу Генріха I. Вінчання пройшло 27 лютого 1487 року в Целле. Наречений перед цим шість років жив при саксонському дворі. Ймовірно, перемовини про його шлюб з Маргаритою, велися ще від 1469, коли батько Генріха, Оттон Брауншвейг-Люнебурзький, уклав союз із дядьком принцеси, Вільгельмом II. Саксонська сторона відкладала весілля до завершення розширення Цельського замку, оскільки замок і амт Целле були обіцяні Маргариті як удовина доля.

У подружжя з'явилося семеро дітей:

  • Анна (1492—?) померла в ранньому віці;
  • Єлизавета (1494—1572) — дружина герцога Гелдерна Карла, дітей не мала;
  • Оттон (1495—1549) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, князь Люнебургу у 1520—1527 роках, барон Харбургу у 1527—1549, був одружений з Метою фон Кампе, мав семеро дітей;
  • Ернст (1497—1546) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, князь Люнебургу у 1520—1546 роках, Був одруженим із Софією Мекленбург-Шверінською, мав десятеро дітей;
  • Аполлонія (1499—1571) — черниця;
  • Анна (1502—1568) — дружина герцога Померанії та Щецину Барніма IX Благочестивого, мала семеро дітей;
    Кірха Святих Петра та Павла у Веймарі
  • Франц (1508—1549) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, герцог Гіфгорну у 1539—1549 роках, був одружений з Кларою Саксен-Лауенбурзькою, мав двох доньок.

У 1520 році Генріх на виборах Римського короля не підтримав, зрештою обраного, Карла Габсбурга, і, побоюючись переслідувань, відбув до французького двору, передавши владу синам. З того ж року мав коханку Анну фон Кампе, яка народила йому двох дітей.[4] «Це ще більше загострило протиріччя між Генріхом і його морально чистим та суворим сином Ернстом, який став на бік серйозно ображеної матері», — писав Карл Бенрат у 1887 році.[5]

7 грудня 1528 року Маргарита померла у Веймарі. Її поховали у місцевій кірсі Святих Петра і Павла.[6]

Генріх відразу після цього узяв морганатичний шлюб із Анною фон Кампе.[7]

Генеалогія

Фрідріх I
 
Катерина Брауншвейг-Люнебурзька
 
Ернст Залізний
 
Кімбурга Мазовецька
 
Ернст Баварський
 
Єлизавета Вісконті
 
Еріх I
 
Єлизавета Брауншвейзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх II
 
 
 
 
 
Маргарита Австрійська
 
 
 
 
 
Альбрехт III
 
 
 
 
 
Анна Брауншвейзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. ↑ Franz Otto Stichart: Das Königreich Sachsen und seine Fürsten, C. L. Hirschfeld, 1854, стор. 97.
  2. ↑ Heinrich Theodor Flathe: Ernst (Kurfürst von Sachsen). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 301. [1] [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. ↑ Karlheinz Blaschke: Ernst. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, стор. 620 [2] [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. ↑ Ferdinand Spehr: Heinrich der Mittlere. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, стор. 492–495.[3] [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Benrath, Karl, Geschichte der Reformation in Venedig, Halle a. S., Verein für Reformationsgeschichte 1887, стор. 48.
  6. ↑ Кірха Святих Петра і Павла у Веймарі [4] [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ Семенов И. С. Христианские династии Европы. ОЛМА Медиа Групп, 2002. стор. 106. [5] (рос.)

Література

  • Martina Schattkowsky: Witwenschaft in der frühen Neuzeit, Universitätsverlag Leipzig, 2003, стор. 171.
  • Horst Masuch: Das Schloss in Celle, A. Lax, 1983.
  • Ingetraut Ludolphy: Friedrich der Weise: Kurfürst von Sachsen 1463- 1525, Vandenhoeck und Rupprecht, Göttingen, 1984.

Посилання