uk %D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0 %D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0 (%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%8F %D0%9B%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0)

Маргарита Гонзага
Маргарита Гонзага
Margherita Gonzaga
	Маргарита Гонзага Маргарита Ґонзаґа на портреті пензля Франса Пурбуса-молодшого, між 1604 і 1605 роками
герцогиня-консорт
Початок правління:	1608
Кінець правління:	1624
Інші титули:	герцогиня-консорт Бара (1608—1624)
Попередник:	Клаудія Валуа
Наступник:	Крістіна Сальмська
Дата народження:	2 жовтня 1591
Місце народження:	Мантуя, Мантуанське герцогство
Країна:	Лотарингії
Дата смерті:	7 лютого 1632 (40 років)
Місце смерті:	Нансі, Герцогство Лотарингія
Дружина:	Генріх II
Діти:	Ніколь, Клаудія
Династія:	Гонзага, Лотаринзький дім
Батько:	Вінченцо I Гонзага
Мати:	Елеонора Медічі

Маргарита Гонзага (італ. Margherita Gonzaga), ( 2 жовтня 1591 — 7 лютого 1632) — мантуанська принцеса з дому Гонзага, донька герцога Мантуї та Монтферрата Вінченцо I Гонзага та тосканської принцеси Елеонори Медічі, дружина герцога Лотарингії Генріха II Доброго.

Біографія

Маргарита народилась 2 жовтня 1591 року у Мантуї. Вона була четвертою дитиною та старшою донькою в родині герцога Мантуї та Монтферрата Вінченцо I Гонзага та його другої дружини Елеонори Медічі. Дівчинка мала старших братів Франческо та Фердинандо. Ще один брат, Гульєльмо Доменіко, помер за кілька місяців до її народження. Згодом в сім'ї з'явились молодші дітиː Вінченцо та Елеонора.

У віці 14 років Маргариту повінчали із 42-річним принцом Генріхом Лотаринзьким, спадкоємцем герцогського престолу. Весілля відбулося в Мантуї 24 квітня 1606.^[1] Для нареченого це був другий союз. Від першого шлюбу з Катериною Наваррською дітей він не мав. Посагом Маргарити було маркграфство Номені та землі Летрікур.

14 травня 1608 Генріх став правителем Лотарингії.

У подружжя народилося четверо доньок, з яких вижили двіː

Ніколь (1608—1657) — дружина герцога Лотарингії Карла IV, дітей не мала;
Клаудія (1612—1648) — дружина герцога Лотарингії Ніколя II Франсуа, мала п'ятеро дітей.

Чоловік помер у липні 1624. Маргарита після цього попрямувала до французького двору представляти інтереси старшої доньки як законної спадкоємиці герцогства, щоб отримати підтримку французького престолу.

Повернувшись, вдовіюча герцогиня кілька років прожила в Номені.

Померла 7 лютого 1632 року в Нансі. Похована поруч з чоловіком.