Маносфера

Маносфе́ра (англ. Manosphere), або Андросфе́ра (англ. Androsphere) — неформальна мережа блогів, онлайн-форумів та вебсайтів, які присвячені питанням, що стосуються чоловіків та маскулінності. Часто трактується як чоловічий аналог фемінізму або опозиція до нього. Загальні теми включають питання соціального чоловічого руху в цілому, такі як права чоловіків, права батьків та MGTOW; чоловіки як жертви жорстокого поводження; сексуальної стриманості; самовдосконалення; антифемінізму і тема пікапа зокрема[1][2][3][4].

Термін виник і має розповсюдження головним чином в англійській мові та має свій сленг. Вебсайти маносфери нерідко порівнюють прийняття цієї ідеології з «вибором червоної пігулки», а ті, хто не згоден з їхньою філософією, сприймаються як ті, що «прийняли синю пігулку». Також часто використовуються терміни «альфа-самець» і «бета-самець»[1]. Через те, що деякі представники маносфери бачать байдужість суспільства до проблем, з якими стикаються чоловіки та хлопці, використовують термін зворотний сексизм замість терміну мізандрія[5].

Кейтлін Дьюві з «The Washington Post» характеризує маносферу як «велику, різноманітну мережу блогів і форумів в інтернеті»[1]. За словами оглядача «The Guardian» Алекса Герна, маносфера є «спільнотою чоловіків-пікаперів, жертв зловживань та насильства, прихильників прав батьків, які збираються в Інтернеті»[2].

Лексикологія

Термін є неологізмом та складається з двох коренів «чоловік» (англ. Man) та «сфера» (англ. Sphere). Інший термін, що має таке ж значення — «андросфера»[6] (від дав.-гр. ἀνήρ, anḗr, genitive ἀνδρός, andros, «man»).

Людину, яка відвідує онлайн-спільноти, пов'язані з маносферою, іноді називають «маносферіанцем»[7], у іншому варіанті — «червонопігульником» (той, хто вибрав «червону пігулку») — це той, хто змістився з раніше прийнятих основних соціальних або феміністських переконань, до тих, які широко відображаються у маносфері. Вони іноді зневажливо відзиваються про своїх недоброзичливців та опонентів як про «блакитнопігульників» (тих, хто вибрав «синю пігулку»)[8].

Див. також

Примітки

  1. а б в Dewey, Caitlin (27 травня 2014). Inside the 'manosphere' that inspired Santa Barbara shooter Elliot Rodger. The Washington Post. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 16 грудня 2018.
  2. а б Hern, Alex (25 квітня 2018). Who are the 'incels' and how do they relate to Toronto van attack?. The Guardian. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 16 грудня 2018.
  3. Zimmer, Ben (8 травня 2018). How 'Incel' Got Hijacked. Politico. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  4. Balls to all that. The Economist. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 16 грудня 2018.
  5. Nicholas, Lucy, and Christine Agius. «Real Victims, Real Men, Real Feminists, Real Sluts. The Persistent Masculinist Collapse of Gender-based Violence Discourses.» The Persistence of Global Masculinism. Palgrave Macmillan, Cham, 2018. 61-87.
  6. Wilson, Jason. The 'man-o-sphere' is outraged about Mad Max? Hand me my popcorn!. The Guardian. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 16 грудня 2018.
  7. Lyons, Matthew N. «Ctrl-Alt-Delete: The Origins and Ideology of the Alternative Right.» Somerville, MA: Political Research Associates, January 20 (2017).
  8. Sculos, Bryant W. «Who's Afraid of ‘Toxic Masculinity’?.» Class, Race and Corporate Power 5.3 (2017): 6.