Маневич Лев Юхимович

Маневич Лев Юхимович
рос. Лев Ефи́мович Мане́вич
Народження	20 серпня 1898(1898-08-20)  Чауси, Могильовська губернія, Російська імперія[1]
Смерть	11 травня 1945(1945-05-11)[1]  (46 років) Ебензе ам Траунзе, Гмунден, Верхня Австрія, Австрія туберкульоз
Поховання	Австрія
Країна	Російська імперія   СРСР
Партія	КПРС
Звання	полковник
Війни / битви	Громадянська війна в Росії  і німецько-радянська війна
Нагороди

Лев Юхимович (Ізраїлевич) Маневич (агентурний псевдонім — Етьєн; 1898, Чауси — 1945, Ебензее) — радянський військовий розвідник, полковник, Герой Радянського Союзу.

Біографія

Народився в сім'ї дрібного службовця Ісроела-Хаїма Абрамовича Маневича. Освіту здобув у Женеві.

В 1917 році призваний в армію, в квітні 1918 добровільно вступив в Червону армію. Учасник громадянської війни на Східному фронті і на Кавказі, був комісаром бронепоїзда, штабним працівником, командиром загону особливого призначення.

З 15 травня 1920 по 15 червня 1921 працював у місті Уфі, зокрема був членом бюро 2-го районного комітету РКП(б) міста Уфи.

Закінчив вищу школу штабної служби комскладу РСЧА (1921), Військову академію РККА (1924) і курси при Військово-повітряної академії імені М. Е. Жуковського (1929), служив у Розвідуправлінні РСЧА.

З середини 1920-х до початку 1930-х років періодично перебував за кордоном, виконуючи розвідувальні завдання. У 1935 році присвоєно звання полковника.

Був заарештований італійською контррозвідкою і засуджений до тривалого тюремного ув'язнення. У 1943 році переданий німцям і утримувався в таборах Маутхаузен, Мельк  і Ебензее. У концтаборі став одним із керівників підпілля.

Звільнений 6 травня 1945 року американськими військами, але незабаром помер від туберкульозу. Похований у Лінці під іменем Старостіна, перепохований в 1965 році під своїм прізвищем на кладовищі Санкт-Мартін-Зюд, де поховані радянські солдати. На могильній плиті напис: «Тут покоїться прах Героя Радянського Союзу полковника Маневича Лева Юхимовича. 1898-1945».

Нагороди

• Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 лютого 1965 року за доблесть і мужність, проявлені при виконанні спеціальних завдань Радянського уряду перед Другої світової війною, і в роки боротьби з фашизмом, полковнику Маневичу Леву Юхимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
• Нагороджений орденом Леніна (20.02.1965, посмертно).

Пам'ять

• У Мінську[2], Гомелі й Могильові ім'ям Маневича названі вулиці.
• На батьківщині Героя, в місті Чауси, його ім'ям названа вулиця і встановлена меморіальна дошка.
• Меморіальні дошки встановлені в місті Рильську Курської області (на будівлі Рильського авіаційного технічного коледжу цивільної авіації) і в Самарі (на будівлі Управління Федеральної служби безпеки по Самарській області).

Література і кіно

• Життя легендарного розвідника описано в романах Є. Воробйова «Земля, до запитання»[3] та «Етьєн і його тінь». Перший з романів був покладений в основу однойменного художнього фільму, створеного в 1973 році режисером В. Дорманом. Роль головного героя у фільмі виконав актор Олег Стриженов.

Джерела

• Колпакиди А. И. ГРУ в Великой Отечественной войне. — М.: Яуза; Эксмо, 2010. — 608 с. — (ГРУ) — 3000 экз. — ISBN 978-5-699-41251-8

Посилання

• Маневич Лев Юхимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Лев Маневич // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Биография на сайте «Хронос» [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.].
• Маневич Лев Ефимович — статья из Большой советской энциклопедии. 
• Маневич Лев Ефимович: две версии жизни.
• Мемория. Лев Маневич. Полит.ру. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 2014-8-24. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)

Примітки

1. Маневич Лев Ефимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Улица Маневича. vulica.by. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 жовтня 2014.
3. Земля, до востребования. Книги 1, 2 [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.].