Стара німецька назва — Гайлігенбайль — означає «Священна сокира». Мова йде про сокиру, якою, за переказами, був зрубаний священний дуб, що ріс на місці міста і служив об'єктом поклоніння прусів.
Місто було засноване 1301 року на місці дерев'яної прусської фортеці під назвою Гайлігенштадт («священне місто»). У 1344 році назву міста було змінено на Гайлігенбайль (нім.Heiligenbeil), звідси і польська назва пол.Święta Siekierka — «Свята Сокира», проте закінчення «beil» може походити зі старопруського «Bil», що означає «село» або «замок».
Після адміністративної реформи Східної Пруссії, з 1819 у Гайлігенбайлі розмістилася штаб-квартира округу (Landkreis).
З 1895 року в місті діяла фабрика Ostdeutschen Maschinenfabrik, що виробляла сільськогосподарські машини та інструменти. У 1900 році в місті проживало 3800 осіб, що займалися, зокрема, роботою в текстильній та металургійній промисловостях; у 1939 році населення міста становило 12 100 жителів.
У 1947 році місто було перейменоване на честь Героя Радянського Союзу підполковника Миколи Мамонова (1919—1944), який командував 331-м стрілецьким полком, що брав участь у боях за це місто.
У лютому і березні 1945 року місто було ареною запеклих боїв між військами радянського 3-го Білоруського Фронту і німецькою 4-ю Армією, що захищала доступ до порту, з котрого вели евакуацію морським шляхом. В результаті боїв місто було майже повністю знищене, разом з готичною парафіяльною церквою XIV століття і ратушею у стилі класицизму. 25 березня 1945 місто було здобуто військами Радянської армії.
Відновлене після війни місто знаходиться трохи західніше свого довоєнного розташування. На південь від міста є кладовище німецьких солдатів, загиблих під час боїв за місто (4700 осіб).
У Мамоновому розташована однойменна залізнична станція Калінінградської залізниці. Ця станція належить до залізничної лінії Калінінград — Мамоново (польський кордон).
У Мамоново розташований прикордонний перехід (залізничний і автотранспортний).