Малюшицький Юрій Миколайович

Малюшицький Юрій Миколайович
Народився11 січня 1903(1903-01-11)
Київ, Російська імперія
Помер30 березня 1987(1987-03-30) (84 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльністьінженер-будівельник, геофізик
Alma materКиївський політехнічний інститут
Галузьgeotechnical centrifuge modelingd[1][2], фізика гірських порід[2], геомеханіка[2]
ЗакладНародний комісаріат шляхів сполучення
Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості
Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1967)

Малюшицький Юрій Миколайович (11.01.1903, Київ, Російська імперія — 30.03.1987, Київ, УРСР) — український вчений у галузі гірничої геомеханіки та інженерії, доктор технічних наук (1967). Мав нагороди СРСР.

Біографія

Народився в Києві, у сім'ї агронома Миколи Малюшицького. 1926 року закінчив Київський політехнічний інститут. Після випуску в 1926—1928 роках працював інженером на будівництві Памірського шосе в Киргизії. Надалі перейшов працювати до Москви, обіймаючи посади в Наркоматі шляхів сполучення СРСР, а також в науково-дослідному Інституті шляхів, де був начальником сектора. У 1936—1946 роках працював на будівництві залізниць у різних частинах СРСР.

З 1946 року знову повернувся до Києва. У 1946—1958 роках працював у Інституті геологічних наук і гірничої справи АН УРСР старшим науковим співробітником відділу проблем підземної розробки пластових родовищ (тоді мав назву Інститут гірничої справи ім. М. М. Федорова)[3]. З 1959 року працював у інституті «УкрНДІпроект» Міністерства вугільної промисловості СРСР. У 1976 році перейшов до сектору геодинаміки вибуху Інституту геофізики АН УРСР на посаду старшого наукового співробітника-консультанта. 1984 року пішов на пенсію.

У 1975 році мешкав у Києві на вулиці Естонській у будинку № 5, квартира 83[4].

Науковий внесок

Юрій Малюшицький очолював дослідження, що за допомогою відцентрових моделей динаміки гірських порід[en] визначали параметри відвалоутворення на гідровідвалі «Сагарлицький» Бачатського розрізу[ru] Кузнецького вугільного басейну[5]. Метод Малюшицького та його формула використовуються для оцінки стійкості відвалів[6].

Також досліджував фізико-механічні властивості гірських порід, питання стійкості вугільних кар'єрів.

У 1975 і 1981 році дві його монографії з відцентрового моделювання параметрів відвалів були перекладені англійською мовою[7].

Наукові праці

  • Малюшицкий Ю. Н. Физико-механические свойства горных пород и их значение в вопросах устойчивости бортов угольных карьеров // Москва; Ленинград: Углетехиздат. 1951. С. 60.
  • Малюшицкий Ю. Н. К вопросу об устойчивости бортов карьеров — Москва ; Ленинград: Углетехиздат, 1952. — 120 с.
  • Малюшицкий Ю. Н. Условия устойчивости бортов карьеров — К. : Вид. АН УРСР, 1957. –246 с.
  • Малюшицкий Ю. Н. Условия устойчивости бортов карьеров // Изв. АН УССР. 1957. С. 269.
  • Малюшицкий Ю. Н. Устойчивость насыпей отвалов. — К.: Будивельник, 1975. — 176 с.
  • MALUSHITSKY, YU. N ; SCHOFIELD, A. N ; CRANE, David R. The centrifugal model testing of waste-heap embankments. 1981, VII-206 p
  • Центробежное моделирование насыпей-отвалов. К., 1985.

Примітки

  1. ↑ https://dx.doi.org/10.1680%2Fijpmg.14.00018
  2. ↑ а б в колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  3. ↑ Історія НАН України 1956-1960, т. 2. С. 657
  4. ↑ FINAL REPORT WORKSHOP ON CENTRIFUGAL TESTING OF GEOTECHNICAL MODELS, 1975 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  5. ↑ Фоменко, Николай Гаврилович. Инженерно-геологическое обоснование параметров и технологии отвалообразования на гидроотвалах при высокой интенсивности горных работ [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.]. Диссертация кандидата наук, 2016. С. 28, 31(рос.)
  6. ↑ Г. Ерёмин (5 вересня 2017). Физико-технические и геомеханические процессы насыпных пород на склонах. ЛитРес. с. 269. ISBN 978-5-04-074006-2. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.(рос.)
  7. ↑ Craig, William H.; Vinogradov, Valentin V.; Frolovsky, Yuriy K.; Zaytsev, Andrey A. (2015). Pioneers of centrifuge modelling. International Journal of Physical Modelling in Geotechnics. 15 (1): 3—18. doi:10.1680/ijpmg.14.00018. ISSN 1346-213X.(англ.)

Джерела

Посилання