Малнів
Малнів, колишня назва Мальнів — село Яворівський району Львівської області. НазваУ 1992 р. назву села Мальнів було змінено на одну літеру.[2] ІсторіяНа території села виявлено поселення періоду кам'яної доби та трипільської культури (Палашова гора, Попова гора), знайдено також залишки печей, які свідчать про наявність тут виплавки руди (урочища Рудачка, Сивиця, Дубина).[3] Перша письмова згадка про село сягає 1446 року.[4] В 1919 окуповане Польщею в складі якої знаходилось до 1939. Після розподілу Польщі Німеченою і СРСР, село входило в склад УРСР. З 1991 в складі Незалежної України. Географічні даніНалічується 817 мешканців. Біля села протікає річка Вишня. Її русло було вкрите лісами та болотами, річка не мала стабільного русла і під час повені розливалася, підмиваючи численні дерева, які росли в лісах біля ріки. Релігійні пам'яткиУ селі є храм святої мучениці Параскеви. Перша згадка про її існування сягає 1507 р. Є згадки і про існування в селі монастиря. Попередня дерев’яна церква була споруджена, як визначив дослідник Михайло Драґан, на початку XVII ст. (серед похоронних написів на її стінах найдавніший датувався 1665 p.). У 1711 р. церкву перебудував майстер Василь Колтика з Серн. У 1895 р. поряд розпочалося будівництво нової мурованої церкви за проєктом і під наглядом Василя Нагірного. Ця церква, що існує до сьогодні — хрещата в плані з укороченими боковими раменами, завершена на восьмибічнику середхрестя шоломовою банею з ажуровим ліхтарем, завершеним маківкою. Освячена вона у 1898 р., а стару церкву залишено як пам’ятку. У 1905 р. її відреставровано на кошт держави. Частково ушкоджена під час воєнних дій першої світової війни, відреставрована у 1929 р. Це була тризрубна триверха церква. Високу наву вінчала цибуляста баня на низенькому світловому восьмерику, вівтар і бабинець вкривали шоломові бані на низьких восьмериках. До бабинця з заходу прилягала триярусна стовпова дзвіниця, вкрита наметовим верхом. Ця пам’яткова церква занепала під час другої світової війни. У 1957 р. ще стояла нава без бані і вівтар. Остаточно зруйнована на початку 1960-х pp. [5][6][7] З села походить ікона кінця XV ст. «Апостоли Петро і Павло», яка від 1915 року зберігається у колекції Національного художнього музею України[8], а також ікона Богородиця одигітрія з апостолами XV ст[9].
Відомі люди
Примітки
Джерела
Ресурси в Інтернеті
|