Малкога таїландська

? Малкога таїландська
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes) Родина: Зозулеві (Cuculidae) Рід: Малкога (Phaenicophaeus) Вид: Малкога таїландська
Біноміальна назва
Phaenicophaeus diardi (Lesson, 1830)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Melias diardi Rhopodytes diardi
Посилання
Вікісховище: Phaenicophaeus diardi Віківиди: Phaenicophaeus diardi ITIS: 554723 МСОП: 22684092 NCBI: 3054344

Малко́га таїландська[2] (Phaenicophaeus diardi) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 36-38 см, вага 55,6-75 г. Довжина крила у самців становить 127-138 мм, у самиць 127-137 мм, довжина хвоста у самців становить 215-240 мм, у самиць 207-241 мм, довжина дзьоба у самців становить 25,4-32 мм, у самиць 28-31 мм, довжина цівки у самців становить 28,5-38,5 мм, у самиць 28-32 мм.

Голова і шия темно-сірі, верхня частина тіла темно-сіра з зеленим відблиском, крила синьо-зелені, блискучі. Хвіст довгий, східчастий, на кінці стернових пер широкі білі плями, помітні на нижній стороні хвоста. Нижня частина тіла сіра, світліша за верхню. Боки, живіт і гузка чорнувато-сірі. Райдужки блакитні або темно-карі, навколо очей плями голої червоної шкіри, від них до дзьоба ідуть короткі чорні смуги. Дзьоб великий, світло-жовтувато-зелений. Молді птахи мають більш тьмяне забарвлення, дзьоб у них сірий.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

• P. d. diardi (Lesson, RP, 1830) — південь М'янми і Таїланду (перешийок Кра), Малайський півострів, Суматра;
• P. d. borneensis (Salvadori, 1874) — Калімантан.

Поширення і екологія

Таїландські малкоги мешкають в Таїланді, М'янмі, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах з густом підіском і великою кількістю ліан, в мангрових і заболочених лісах, в чагарникових і бамбукових заростях. Зустрічаються поодинці або групами до 5 птахів, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться комахами, зокрема мурахами, богомолами, прямокрилими, тарганами і гусінню. Не практикують гніздовий паразитизм. В Малайзії сезон розмноження триває з січня по березень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілок, встелюється листям. В кладці 2 білих яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Суматранським малкогам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Phaenicophaeus diardi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 січня 2023
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 січня 2023.

Джерела

• N. B. Davies: Cuckoos, Cowbirds and Other Cheats. T & AD Poyser, London 2000, ISBN 0-85661-135-2.
• Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.