|
Маккай (Квінсленд)
Маккай (англ. Mackay) – місто на східному узбережжі Квінсленду, Австралія, розташоване за 970 км від Брисбену, на річці Піонер. Маккай називають цукровою столицею Австралії, оскільки тут вирощують більше третини цукрової тростини країни.[2] Історія Одним з найперших європейців, які подорожували через регіон, був капітан Королівського флоту Джеймс Кук. Він досягнув узбережжя Маккаю 1 червня 1770. Набагато пізніше у ці краї було здійснено декілька експедицій, більшість з яких вартували життя та здоров’я її учасникам. Ще згодом тут почали організовано оселятись переселенці з інших частин континенту. ГеографіяМаккай розташовано на 21 градусі південної широти на берегах річки Піонер. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою 26.7 °C (80 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 16.7 °С (62 °F).[3]
 18 лютого 1958 Маккай вразила сильна повінь, яку викликала потужна злива, що тривала близько доби.[4] Населення міста рятувалось від повені на дахах будинків, їх доправляли до суходолу човнами і пароплавами. Повінь побила всі рекорди країни.[5] 15 лютого 2008 року, майже точно через 50 років від часу останньої великої повені, Маккай знову було спустошено стихією, що зруйнувала близько 200 домівок.[6] ЕкономікаМаккай історично відомий як один з найбільших регіонів сільського господарства (а точніше – цукрової тростини) Австралії. Однак, нещодавно основою місцевої економіки стала гірнича промисловість. Гірнича промисловістьМаккай має значні поклади вугілля. Це – найбільший вугільний басейн в Австралії, що включає 34 діючі шахти, що видобувають більше за 100 мільйонів тон щороку. Це становить близько 83 % від усього видобутку вугілля у Квінсленді. Більшість з видобутих копалин використовуються для задоволення внутрішніх потреб держави. Але разом з тим, значна частина сировини йде на експорт. Основними закордонними споживачами місцевого вугілля є Японія та Китай. Хоча вугілля і було знайдено тут ще наприкінці XIX століття, але лише 1971 було здобуто першу сировину у комерційних масштабах. Цукор Маккай широко відомий як «цукрова столиця Австралії», оскільки місто задовольняє більшу частину внутрішніх потреб та експорту країни. Цукрова промисловість походить корінням з XIX століття. Історично, плантації тростини були маленькими і мали власні заводи, щоб переробляти тростину. Протягом довгих років невеличкі плантації об’єднались у великі зони вирощування тростини. Із багатьох заводів, що існували у Маккаї, протягом XX століття лишилось чотири.[7] Туристичний бізнесУ порівнянні з іншими містами Квінсленду туризм у Маккаї все ще розвивається. Разом з тим, місто розташовано неподалік від відомих пам’яток, одна з яких – Великий бар'єрний риф. За останніми підрахунками щорічно регіон відвідують близько 750,000 місцевих та міжнародних туристів. Починаючи з 2000 року, у місті з’явилось декілька нових готелів. Морська промисловість Подібно до туризму, морська промисловість також мало розвинена у регіоні, але має значний потенціал. Маккай має чудове місцерозташування, щоб стати визначним центром морської промисловості, що знаходиться на півдорозі між Брисбеном і Кернсом. У дійсний час порт Маккай – найбільша база у регіоні для обслуговування, ремонту і супутніх послугдля щодо морських суден, особливо яхт високого класу. Місцеві пам’ятки У теперішній час спостерігається стабільне зростання числа туристів, що приїжджають до міста. У зв’язку з цим тут побудовано два інформаційних туристичних центри, де можна зробити запити відносно пам’яток міста, прилеглих територій та й усього регіону.  Фестиваль МистецтвУ місті щороку в липні проводиться Фестиваль Мистецтв, що налічує понад 20 років. Це – найбільший регіональний фестиваль у Квінсленді[8]. У рамках фестивалю проводиться представлення різноманітних сортів вина, дегустація сиру, концерти джазової та іншої музики, художні виставки, танцювальні конкурси тощо. Серце містаЦентр міста відрізняється своєю унікальною архітектурою, будівлями, що збереглись від початку XX століття. Центр було модернізовано у 1990-ті. Крім того, у самому серці міста встановлено велику кількість бронзових меморіальних дощок і скульптур[9]. ТранспортЧерез Маккай проходять дві основні траси: А1 і 70-те шосе. A1 поєднує місто з Таунсвілем і Кернсом на півночі, а також з Рокгемптоном і Брисбеном на півдні. 70 шосе поєднує Маккай з Клермонтом на південному заході.  Поїзди від Брисбену проходять через Маккай на Таунсвіль і Кернс. Крім того, місто має аеропорт, у якому чотири авіакомпанії пропонують рейси до Брисбена, Сіднея і Мельбурна, а також місцеві авіасполучення. Охорона здоров’я та освітаУ західній частині міста розташовано Базову лікарню, приблизно у 4 км від центра міста. Ця лікарня є основною у центральній частині штату. Ще дві лікарні місцевого значення розташовані у північній частині міста. Державну освітню галузь міста становлять 11 початкових шкіл і три середніх школи. Приватна система освіти налічує п’ять початкових шкіл, один вторинний коледж, два 12-річних коледжі, один 10-річний коледж. Крім того, у місті є 2 державних коледжі: один 12-річний і один 10-річний. Університетське містечко Університету Центрального Квінсленду знаходиться у передмісті Оорелі, а місцеве університетське містечко Університету Джеймса Кука знаходиться у південній частині міста. Самоврядування Головним органом управління міста є Регіональна Рада Маккая, сформований у 1869. Мер - полковник Менг. ЗМІ
Відомі особистості
Міста-побратимиМаккей має такі міста-побратими:[10]
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
