Майдан Незалежності (Вінниця)

Майдан Незалежності
Вінниця
Колишні назви
радянського періоду (українською)площа імені Леніна
Загальні відомості
Координати початку49°13′57″ пн. ш. 28°28′06″ сх. д. / 49.23250° пн. ш. 28.46833° сх. д. / 49.23250; 28.46833
поштові індекси21050
Транспорт
Рухпішоходна
Покриттятротуарна плитка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудовабагатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

Майдан Незалежності — центральна площа Вінниці, названа на честь Незалежності України.

Історія

Училище на місці сучасної площі. На задньому плані — будівля міської думи і держбанку (рік побудови 1911)

Місце, де зараз майдан Незалежності, прилягає до вінницької центральної вулиці Соборної, яка в радянські часи носила ім'я Леніна, а до того — Миколаївський проспект. До 1960-х років на місці нинішньої площі стояла будівля реального двокласного училища (в радянські часи у ній розміщувалися установи). Біля неї був розбитий скверик з лавками.

У 1960-х роках адміністративну будівлю знесли, а вулицю Пушкіна з'єднали з вулицею Леніна і в цьому місці обладнали стоянку таксі. Наприкінці десятиліття почали будувати Вінницький міськвиконком у типовому радянському стилі «бруталізм» зі значним використанням скла.

Після побудови міськвиконкому перед ним облаштували центральну площу міста імені Леніна. Пам'ятник цьому радянському діячеві встановили у 1972 році: біля нього відбувалися святкування важливих державних свят, весільні фотосесії[1].

Рішення про демонтаж пам'ятника Іллічу ухвалювалося ще 1990 року, та реалізоване воно було два роки потому — 20 травня 1992 року. Робітники повинні були починати о другій годині ночі.

Вночі робляться темні справи. Тому ми розтягнули роботи аж до самого ранку, щоб люди побачили, як прибирають з площі комуністичного ідола. У цей час дехто вже добирався на роботу, почали ходити трамваї і тролейбуси. Люди зупинялися, дивилися… У рюкзаку на землі була пляшка шампанського. Кран підняли, отоді я відкрив пляшку, налив вино, Володимир [Нінов] проголосив тост: «Кінець тоталітаризму!»

— Валерій Ставнійчук, один із виконавців демонтажу, [1]

1985 рік

У 1990-х на площі встановлювали новорічну ялинку, проводили громадські заходи.

У 2005 році, після Помаранчевої революції, площу перейменували у Майдан Незалежності, встановили невдалий[2] пам'ятник Українській пісні, відреставрували фонтан. У 2012 році зроблено капітальний ремонт площі: встановили тротуарну плитку, фонтани, лавки, ліхтарі, насадили клумби. Відтоді площа набрала свого сучасного вигляду[3][1].

Сучасність

2017 рік

Сьогодні Майдан Незалежності — головна площа міста[4]. Вона розташована на сході історичної місцини Завалля[5], обмежена вулицями Соборна, Миколи Оводова, Пушкіна. Розмір приблизно 10800 кв. м.

Майдан оточують:

  • Вінницька міська рада (Соборна, 59);
  • Художня галерея (Пушкіна, 2);
  • готель «Поділля» (Пушкіна, 4);
  • Будинок колишньої міської думи та Державного банку (Соборна, 67);
  • історичні будівлі по Соборній, у тому числі Готель «Савой».

Майдан Незалежності залишається незмінним місцем святкувань, артпроєктів та естетичною зоною.

Примітки

  1. а б ВІННИЦЬКИЙ МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ «ВИТІСНИВ» ПАРКОВКУ ТАКСІ / vlasno.info, 24 серпня 2015. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
  2. ТОП-10 НАЙГІРШИХ ПАМ'ЯТНИКІВ ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ / ТСН, 19 листопада 2009. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
  3. У Вінниці почали «ламати» Майдан Незалежності перед мерією / Вінниця.інфо, 22 квітня 2011. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  4. Півстоліття тому у Вінниці перед мерією знесли училище, щоб створити площу. Фотофакт / Вінниця.інфо, 11 травня 2016. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  5. Завалля (Моя Вінниця — Про Вінницю — Райони міста — Гнатюк Ніна Юхимівна). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.

Посилання